Розділ 37

Аня

— Це жахлива ідея, — сказала я вже, мабуть, десятий раз за останню годину.

— Це геніальна ідея, — одночасно відповіли Назар і Денис.

До Дениса я написала, бо він ще, крім того що художник, вчився на програміста, і погодився нам допомогти. Я важко подивилась спочатку на одного, потім на другого.

— Ви обоє психи.

— Дякую, — спокійно кивнув Денис, відкриваючи ноутбук. — Я сприймаю це як комплімент.

Ми сиділи в нас на кухні заваленій камерами, якимись дивними схемами, чашками з кавою й коробками від піци. Назар стояв біля вікна з таким виглядом, ніби планує міжнародний злочин.

Хоча… технічно так і було.

— Ще раз, — сказала я. — Поясніть мені, чому ми взагалі довіряємо Сніжані?

— Бо вона ненавидить його більше за нас, — сухо відповів Назар.

І саме в цей момент двері квартири різко відчинилися.

— Я сподіваюсь, ви хоча б замовили нормальну каву, бо якщо я їду зраджувати свого нареченого, то хочу робити це красиво.

Сніжана зайшла всередину в темних окулярах і величезному білому пальті, ніби щойно вийшла з якогось шпигунського фільму. Денис повільно підняв брову.

— Боже… ти завжди так драматично заходиш у приміщення?

— Так, — абсолютно серйозно відповіла вона. — Інакше життя не має сенсу.

Навіть Назар тихо хмикнув. Сніжана сіла на диван і подивилась на нас.

— Ну що, діти. Як будемо руйнувати життя французькому дияволу?

— Мені досі дивно чути це від його нареченої, — чесно сказала я.

Сніжана закотила очі.

— Повір, після того, як я дізналась, що він зробив тобі й що він зробив з батьком Назара… весілля якось втратило атмосферу.

— А ти точно не хочеш просто відрізати йому карткою доступ до квартири й забрати годинники? — спитав Денис. — Це був би мій план.

— Денисе, — спокійно сказала вона, — я вже забрала годинники.

Ми всі замовкли.

— Що?..

Сніжана невинно знизала плечима.

— Ну а що? Моральна компенсація.

Назар раптом фиркнув сміхом, я шоковано повернулась до нього.

— Ти зараз… смієшся?

— Я забув, яка вона божевільна.

— Дякую, — гордо сказала Сніжана.

Денис нахилився вперед.

— Так. Я вже вас люблю. Але повернімось до справи. Що ми маємо на нього?

Назар кинув на стіл папку.

— Фінансові махінації через готельний бізнес. І ще кілька дуже цікавих переказів грошей.

Денис присвиснув.

— Ого. Це вже не “багатий козел”, це прямо “Netflix documentary”.

Сніжана потягнулась до паперів.

— А ще я можу дістати доступ до його телефону.

Я мало не вдавилась повітрям.

— ЩО?

— Ну він ідіот, — спокійно пояснила вона. — Його пароль — дата народження Наполеона.

Денис завмер.

— Ні.

— Так.

— Це найбільш французька річ, яку я чув у житті.

Навіть я не втримала сміх. Вперше після смерті Олександра квартира наповнилась чимось… живим. Назар стояв, спостерігаючи за нами. І я помітила, як напруга в його обличчі трохи слабшає. Хоч ненадовго. Сніжана раптом глянула на нього уважніше.

— До речі, ти виглядаєш жахливо.

— Дякую.

— Ні серйозно. Ти коли востаннє спав?

Назар промовчав. Денис фиркнув.

— О, все ясно. У нас класичний чоловічий емоційний зрив через помсту.

— Закрийся, — буркнув Назар.

Сніжана раптом підвелась.

— Все. План такий: я втираюсь йому в довіру, дістаю телефон і доступ до пошти. Денис копає інформацію про компанію й махінації. Назар…

Вона окинула його поглядом.

— …не вбиває нікого хоча б найближчі 48 годин.

— Не обіцяю, — спокійно відповів він.

— Аня стежить, щоб він не зробив дурниць, — продовжила Сніжана.

- І ще Аню я вважатиму нас майже подругами, якщо наш план здійсниться. Ти як думаєш ? 

- Ти не про то думаєш - сказав Назар Сніжані.

Я важко видихнула.

— Тепер навіть не знаю, що гірше? Коли план здійсниться чи ні.

Денис раптом дуже серйозно сказав:

— Ні. Найгірше те, що я вже придумав назву для нашої групи.

Ми всі подивились на нього, він драматично усміхнувся.

— “Психи проти Франції”.

- О Боже! 

— У нього є фобія, — раптом сказала Сніжана, відкинувшись на спинку дивана.

Ми всі одночасно повернулись до неї. Денис аж перестав жувати піцу.

— Яку ще фобію?

Сніжана усміхнулась.

— Він панічно боїться втратити контроль.

Назар скептично підняв брову.

— Це не фобія. Це просто характер мудака.

— Ні, я серйозно, — сказала вона. — Він має контролювати абсолютно все. Людей. Розмови. Простір. Навіть музику в машині.

Денис задумливо кивнув.

— Ого. То він психопат із premium-підпискою.

— Денисе, — видихнула я.

— Я просто аналізую.

Сніжана подивилась на мене.

— І якщо хочете його реально вибити з рівноваги… треба зробити так, щоб він перестав розуміти, що відбувається.

Назар повільно сів навпроти неї.

— І що ти пропонуєш?

Сніжана усміхнулась уже по-справжньому небезпечно.

— Аня напише йому першою.

Я мало не вдавилась повітрям.

— ЩО?!

— Спокійно. Саме це його і зламає. Він зараз думає, що ти його боїшся. А тут раптом — повідомлення.

Назар одразу напружився.

— Ні.

— Назаре, — спокійно сказала Сніжана. — Він клюне тільки на неї. Я побачила, як у Назара стиснулась щелепа.

— Мені не подобається ця ідея.

— Мені теж, — чесно сказала я.

— Супер, тоді ми всі на одній хвилі, — вставив Денис.

Сніжана закотила очі.

— Боже, які ви драматичні. Ми будемо поруч.

Вона нахилилась до мене.

— Просто напиши, що хочеш поговорити. Що в тебе проблеми з Назаром. Що ти заплуталась.

Я нервово потерла долоні.

— Він повірить?

Сніжана фиркнула.