Ця історія починалася не з сюжету. Вона починалася з відчуття.
З відчуття, що іноді любов - це не порятунок. Що іноді вона не перемагає, не зцілює, не лишає щасливого фіналу в класичному сенсі.
Але вона залишає світ живим.
“Серце з попелу” - це історія не про відьму і не про принца. Це історія про вибір - не горіти далі, навіть коли вмієш. Про силу пам’яті. Про відповідальність за любов, яка не повинна ставати клятвою.
Арія - не героїня, яка рятує світ. Вона та, хто відмовляється повторювати пожежу, навіть якщо могла б стати легендою.
Каель - не король із пророцтва. Він людина, яка вчиться жити без магічних гарантій, але з живим серцем.
Цей світ не став ідеальним. І, можливо, саме тому він вартий того, щоб у ньому жити.
#1031 в Фентезі
#270 в Міське фентезі
#352 в Молодіжна проза
#67 в Підліткова проза
Відредаговано: 04.01.2026