Розділ 5. Кров і полум’я

Наступного дня, професора зібрали всіх студентів першого курсу у великому дворі Академії  для оголошення важливої інформації.

Двір гумонів поки всі зібралися. Студенти розмовляли між собою буквально про все. Всі новини, чутки та почуття обговорювалися тут одночасно.

Десь на одному зі старих кам’яних балконів стояв принц Каель Вендраер. Йому завжди було цікаво спостерігати за “стихійною печаткою”, від коли сам пройшов її два роки тому. Тоді його дар прозвали - рідкісним. Але якщо брати до уваги з якої родини він походив, то нічого супер рідкого він не мав. Лише деякі побічні ефекти, про які знає лише давня історія та одне пророцтво.

Професор Дорн стоїть перед студентами:

- Сьогодні, - почав він та студенти почали стихати, -  кожен показує, з чого зроблена його сила. Не лише закляття - серце.

Він обвів поглядом учнів на площі та затримав його трохи на Каелі.

- Випробування “Стихійна печать” - традиційний ритуал, що визначає магічну природу учня. Це, - професор почав їх перераховувати, - стихії  вітру, води, землі та  світла.

Студенти в захваті. Але дівчина нервує, бо її дар не вкладається ні в яку з перерахованих стихій. Дівчата поруч шепочуть, помічаючи її занепокоєння:

- Вона або провалиться, або підпалить залу.

Тож після таких новин всі зрозуміли, що на сьогодні всі заняття у першокурсників автоматично відміняються. 

Після того як професор Дорн завершив своє оголошення, він вказав студентам на арку, що вела на доріжку до лісу. 

Студенти розбилися на групи - хто як хотів. Вони проходили через стару кам’яну арку, яку ще трохи підсвічували вогняні ліхтарі. 

Повітря було прохолодним та вологим, оскільки під ранок пішов невеликий дощ, який майже закінчився. На деревах листя подекуди ще залишилося літньо-зеленим, але з винятком їх вже всі грона дерев були пофарбовані у жовті, оранжеві та подекуди коричневі відтінки. 

Поруч з Арією йшла дівчина, яка перечепилася через коріння дерева, що стирчало з-під землі. Вона ледь не впала додолу, коли Арія встигла її підхопити. Дівчата зупинилися з краю стежки.

- Ти як?

Арія все ще тримала незнайомку під руку. На обличчя дівчини спало її чорне, кучеряве волосся, крізь яке не можна було побачити її очей.

- Та добре наче… - Арія відпустила її, а дівчина тим часом поправила своє волосся відкривши обличчя. - Дякую, тобі. 

Дівчина випросталася та поглянула на Арію. І перше, що одразу вона помітила це її очі. Вони були ніжно фіолетового кольору. Арія звісно вже бачила людей з таким кольором очей, але все ще кожного разу, дивилася на них так, наче ніколи не бачила. 

- В тебе такі гарні очі… 

- Ой, дякую.- незнайомка трохи засоромилася, а тоді продовжила, - Мене до речі Ліора звати.

І на знак вітання Ліора простягла до Арії руку.

- Арія. - люб’язно сказала та.

- Знаю. - Арія запитально на неї глянула. - Ну, в сенсі, я чула як інші дівчата так тебе називали. Ой, ти вибач якщо образила тебе цим, будь ласка.

Погляд Арії став спокійним та вона промовила: 

- Все гаразд. Мені взагалі здається, що вся Академія моє ім’я знає, якщо по правді. Тому тобі не потрібно за це вибачатися, Ліоро.

Ліора заправила частину волосся за вухо, через що, одразу ж  відкрила свою срібну сережку. Вона була у вигляді ноти. 

Коли вони все ж таки прийшли на галявину, вона висвітлювалася маленькими скупченнями світла, котрі літами навколо галявини. 

Студенти стали у формі кола, розділившись по кольорах своїх факультетів. 

Факультет Алхімії - темно-синій плащ з емблемою півмісяця. 

Факультет Аером - факультет повітряних ілюзій, з блідо-сірою формою та емблемою стилізованого ока з крилом. Тут зазвичай навчаються тихі інтелектуали.

Факультет Глибин - факультет водної магії, з темно-бірюзовою формою та емблемою у вигляді хвилі. Як правило, ці студенти самі спокійні сереж інших.

Факультет Верден - факультет земних мистецтв, з оливково-зеленою формою та емблемою квітки, що проростає з каменю. Верденівці одні з найнадійніших та сильніших студентів.

Факультет Інферу - факультет вогняних дисциплін, з темно-червоною формою та емблелою у вигляді язиків полум’я. Студенти цього факультету зазвичай мають  найменш стабільні здібності - часто стаються неконтрольовані спалахи.

Факультет Ноктум - факультет тіні та аркан, з чорно-фіолетовою формою та емблемою ока всередині півмісяця. Студенти цього факультету - або геніальні, або... проблемні.

На середину галявини вийшов професор Дорн та професор Бейн - він викладає на факультеті Верден. Професор Бейн одним рухом своєї руки за допомогою магії землі - дістав з-під густого газону, великий камінь. А професор Дорн дістав зі свого пакунку невеликий, магічний кристал та поклав його на той, що дістав Алістар Бейн до цього.

- Це, - почав Серафім Дорн, - магічний кристал. Саме він допоможе і нам, і вам зрозуміти вашу стихію.

- Так. Тому ви підходите до нього, кажете нам ваше ім’я, - продовжив професор Бейн, - а тоді доторкаєтесь до кристалу.

Професора оглянули своїм поглядом студентів, а тоді разом сказали: 

- Тож, хто буде першим?

***

Студенти різних факультетів один за одним викликають різні стихії - вітру, води, землі та світла.

Коли настає черга Арії Сольверн, професор Дорн кидає їй короткий погляд:

 - Не стримуйте, що відчуваєте. Але пам’ятайте - вогонь не знає жалю.

Дівчина виходить на центр галявини. Вона відчуває, як всі на неї дивляться. На декілька секунд вона ловить підтримуючий погляд Ліори, чия стихія виявилася - вітром. Але на ще коротшу мить бурштинові очі, котрі спостерігали за нею весь цей час.

Арія торкається артефакта - кам’яного кристала, який має показати її стихію.

Спочатку - тиша. Потім кристал темніє, розжарюється… і тріскається, випускаючи спалах червоного полум’я.