Глава 6.3

Відмовитися від запрошення на ювілей зятя не вийшло — Лія образилася, що Влад не хоче брати її з собою, і, здається, образилася дуже серйозно. Це була їхня перша сварка — з грюканням дверима та сльозами.

Мати потім дивилася осудливо, явно ставши на бік потенційної невістки, а Влад крізь зуби лаявся, приміряючи костюм для свята, — Лію не можна було тягнути на цей захід, де буде купа повій і бандитів. Хай там як, він хотів уберегти її від бруду того світу, який його самого вже затягнув. І здається, Влад вперше пошкодував, що пов'язаний з Князєвим по руках і ногах — якщо й захоче від усього піти, не вийде. Радує одне — що з роками бізнес поступово переходить у легальну сферу, а сам Князь мріє про політику. А для депутатського крісла потрібно бути якомога чистішим, ось і відмивається шеф, як тільки може. І тоді буде простіше, не доведеться боятися будь-якої тіні.

— Думаєш, що вона так легко тебе відпустить? — Мати встала на порозі, спершись на одвірок, склала руки на пишних грудях. — Твоя дівчинка з гонором. В неї серце з перцем.

— Я все знаю! — викрикнув Влад, смикаючи вузол краватки. — Але як ти собі це уявляєш? Ти ж знаєш, що друзі Олега — не та компанія, куди можна привести Лію!

Подробиць про фірму Князя мати не знала, але вже давно здогадувалася, що бізнес Олега не такий чистий, як хотілося б. Розуміла й те, що син вліз у якусь історію, але поки вірила його відмовкам.

— Я розумію… але ти б спершу поговорив з нею. Потім би йшов.

— Потім поговорю, — відмахнувся Влад. — Зараз вона зла. Нехай охолоне.

Якби він знав, що ця перша тріщинка перетвориться на бездонну прірву між ними, то наплював би на цей ювілей, пославши й Олега, і всіх його бандитів лісом. Але ніколи не дано передбачити, що буде. І Влад, поцілувавши матір, вискочив у двір — на нього вже чекав знайомий таксист.

Вечірка була передбачуваною до скреготу зубів — п’янка на турбазі серед соснового лісу, з лазнею і повіями. Їх привезли окремими машинами, як подарунок від шефа, якого зараз у країні не було, і напівголі дівчата вискочили на сніг, ковзаючи по ньому гострими підборами. Під короткими шубками на дівчатах була прозора білизна і панчохи. Тут же почалися веселощі — танці, обливання шампанським, деякі гості по двоє або трійками розійшлися по кімнатах, а кілька дівчат томно вигиналися посеред величезного залу, де був накритий стіл. Чоловіки, розпарені після лазні, бродили вже хто в чому — хто напівголий, хто в простирадлах, реготали, щипали дівчат і намагалися роздягнути їх повністю.

Ця чортівня, на яку перетворилася вечірка, тривала. З касетного магнітофона з підсилювачами лунали якісь «майстри шансону», а Влад мріяв втекти.

Як раптом одна з дівчат впала йому на коліна, п’яно засміявшись. Чорний шовк її розпущеного волосся ковзнув по руці Архонова, і здалося, що шкіру обпекло. Чорт, якби Лія побачила це все, вона ніколи б його не пробачила. І Влад спробував зігнати дівчину з колін, але вона обійняла його шию і перекинула довгу ногу в ажурній панчосі, осідлавши Влада. Притиснулася оголеними грудьми, гарячково блискаючи очима. Зіниці були розширені, і вся її поведінка явно вказувала, що вона під кайфом.

— Що, нудьгуєш? — облизнулася дівчина, явно збираючись відпрацьовувати свої гроші прямо тут. Втім, багато хто вже не соромився, і почалася справжня оргія — кількох дівчат розклали на сусідніх диванах або загнули на килимі. Чутно було улюлюкання і стогони, а звідкись здалеку долинув пронизливий вереск, але ніхто не звернув на це уваги.

Огидно.

І Влад відштовхнув дівчину, яка осідлала його, встав, з бридливістю витираючи обличчя, яке вона намагалася облизувати.

— Імпотент! — засміялася вона, п’яно хитаючись.

І тоді Влад уперше в житті вдарив жінку. Він сподівався, що це був і останній раз. Ляпас був несильним, але різким, і на щоці брюнетки зачервоніла долоня Влада.

Вона тонко завила, потім знову засміялася крізь сльози.

— Вибач, — сказав Влад і дістав гаманець. Відрахувавши купюри, засунув їх дівчині в трусики. — Компенсація.

І пішов.

Ніхто вже не звернув на це уваги, а він шкодував, що посварився з Лією через усе це.