Глава 2.3

— Це Ліна. — Олег усміхнувся Владу, кивнувши у її бік.

Вона сміялася поруч із Князєвим, якого Архонов знав, як давнього друга свого зятя. Подробиці про бандитський світ Владу ще не були відомі, і власники фірми, яка прикривала рекет, були в тіні, фірма нібито займалась охороною. Хто начальник там, теж ніхто не знав, хоча ця людина обіймала дуже високу посаду в міліції.

Ліна відразу сподобалася Владу, і звичайно, він навіть уявити не міг, що вона була найнята Олегом для того, щоб… задовольняти його. І коли їх познайомили, Влад був дещо схвильований тим, що дівчина виявилася старшою, але вона поводилася так, ніби цієї різниці у віці не було. Та й він виглядав не по рокам — був високим, ходив у спортзал і не раз ловив на собі зацікавлені погляди дівчат Князєва, який був постійно оточений красунечками.

Того ж вечора Ліна стала коханкою Влада. У її маленькій, але затишній квартирі всю ніч лилося річкою шампанське.

Влад навіть не думав, що жіноче тіло може допомогти впоратися з тим вогнем, що палає в ньому, не знаходячи виходу, — всі емоції, коли він цілував дівчат за школою, розтанули перед почуттями до Ліни. Все в ній було чарівним — струнка та висока, з неймовірною фігурою та ляльковим обличчям, вона захопила його з першого погляду. Він закохався, як тільки може закохатися юнак вперше в житті. І не було для нього більше нікого, крім цієї чарівної жінки з білим як сніг волоссям та глибокими як вир очима. Тільки не дуже веселі були ці очі, але спочатку Влад не придавав цьому значення, він і сам не був схильний до радості. Життя тих років у маленькому містечку рано змушувало дорослішати та забувати про веселощі

Ліна, звісно, знала, що цим відносинам не судилося тривати довго, і що після того, як вона відіграє свою роль, вона повинна буде зникнути без сліду, але все ж таки дозволила собі захопитися Владом. Він подарував їй те, чого вона ніколи не знала, — ніжність. Вона ніколи не знала кохання.

Зате вона знала, як вміють користуватися жінками нахабні самовпевнені чолов’яги, знала п'яний чад ресторанів і саун і не раз потрапляла в неприємності, коли клієнтів виявлялося більше, ніж спочатку домовлялися. Зґвалтована вітчимом, коли була підлітком, Ліна в двадцять років потрапила на панель через власну дурість і лінощі — тому що не хотіла вчитися або працювати. Вона могла б придумати сотні жалісних історій про нещасну дівчинку, якою просто користуються, обманюючи та заганяючи в кут. Але правда була такою — вона не хотіла і не вміла жити інакше. Навіть якби їй запропонували можливість змінити життя — ким би вона стала без освіти та досвіду нормальної роботи? А починати з нуля, в бідності та на дні — цього Ліна хотіла менше за все.

І тому вона знала, що рано чи пізно їй доведеться зникнути з життя Влада, але їй хотілося отримати хоч трохи ілюзії. Вона відчувала, що цей хлопець, такий гарячий і пристрасний, загорівся тим першим і яскравим коханням, яке завжди здається справжнісіньким і правильним, але, на жаль, часто дуже швидко минає.

 На щастя, Князєв та його братва дали на цей час Ліні спокій, і зустрічі з Архоновим були єдиною її «роботою». Вона, яка не знала раніше нормальних стосунків, дуже швидко звикла до того, що пов'язувало її з Владом, і докоряла себе за нестримність і що не змогла залишитися байдужою. Адже саме так мала вчинити справжня професіоналка.

Але час летів швидко, і термін «навчання» закінчувався. З тупим болем згадувала Ліна першу ніч — яким нетерплячим і ненаситним був Влад, іноді навіть грубим, і як вона ласкаво шепотіла йому, що треба робити, умовляла бути ніжнішим. Він тоді образився, вирішивши, що не може її задовольнити, і Ліні довелося заспокоювати його гнів, з чим дівчина, що пройшла вогонь, воду та мідні труби, впоралася з легкістю.

Ніхто не знав, через яке пекло довелося їй пройти, поки Князєв не висмикнув Ліну з бруду того кубла, де вона і ще три дівчинки цілодобово обслуговували клієнтів, не маючи права навіть вийти на вулицю — невеликий сад з альтанками та яблунями був єдиним місцем, куди випускала їх сутенерка, сама колишня повія. І хоч мамка намагалася берегти своїх дівчаток — тому що сама колись пройшла це все, випробувавши на своїй шкурі побої та приниження, — але від знущань збоченців нікуди було подітися. Ліні на все життя запам'ятався день, коли бандити змусили її зображати столик для гри у карти. Вона стояла на ліктях і колінах, повністю оголена, майже три години, і тіло її затекло і оніміло, і найбільше вона боялася впасти — вона знала, що тиждень тому дівчинка, яка не витримала і опустилася на килим, була по-звірячому зґвалтована чотирма мерзотниками, які потім били її ногами і гасили об шкіру сигарети. Ця дівчинка померла потім від внутрішньої кровотечі.

А ось Ліна не впала. І вижила. І коли її витяг з тієї хати Князєв, приставивши до своїх дівчаток, які займалися в основному супроводом гостей, вона була йому вдячна і могла зробити будь-що, аби її новий господар залишався задоволений.

Саме тому вона ніколи б не залишилася з Владом. Навіть попри свої почуття до нього.

***

— Про що ти думаєш? — Влад провів рукою по вигину стегна Ліни. Пора було збиратися додому, але бажання кудись їхати від цієї дівчини не було, і він вирішив залишитися з ночівлею.

Влад згріб її в обійми, ткнувся обличчям у пишне волосся, з насолодою вдихаючи аромат її парфумів — гіркуватий, з нотками гіацинту та східних прянощів. Поцілував оголене плече, спустився нижче, до тендітної ключиці. Худорлява, вона при цьому мала дивовижні форми — високі груди і широкі стегна. Ідеальна. Владу тоді здавалося, що вона чимось схожа на його улюблену актрису — Шерон Стоун.