Серце, яке тримають нитки неба

Токсичність людей

Токсичні люди - майстри гірких вистав,

Їх кожен крок - це біль, обман.

Вони ласкаві, поки ти зручний,

Та варто впасти - ти для них чужий.

 

Вони в коханні душать почуття,

Перетворивши ніжність в забуття.

Слова красиві ллють, немов вино,

А потім серце топчуть все одно.

 

Сьогодні люблять - завтра вже клянуть,

Спочатку гріють, потім в спину б’ють.

Для них любов - це влада і контроль,

Де твоя радість перетворюється в біль.

 

Вони ревниві, гострі, мов ножі,

Шукають в кожнім слові міражі.

Тебе ламають тихо, без причин,

Щоб ти жив тільки від їхніх годин.

 

Вони принижують і змушують мовчать,

Щоб ти не смів ні жити, ні кричать.

Від їхніх слів холоне навіть кров,

Бо в їхніх душах не живе любов.

 

Їм треба влада, слабкість і страхи,

Вони майстерно плутають шляхи.

Ти віддаєш їм серце до кінця,

А в відповідь - лиш лід замість лиця.

 

Такі люди нищать все,

І поруч з ними серце не живе.

Вони - як буря, темрява і дим,

Що робить світ безбарвним і пустим.

 

Та треба мати силу відійти,

Щоб себе справжнього у попелі знайти.

Бо там, де токсичність - там любові нема,

Лиш біль, що душу випалює до дна.




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше