Серце, яке тримають нитки неба

Повір у себе

В мені штормить - і серце рветься на шматки,

І дні проходять, наче тіні, мов тяжкі роки.

Все валиться з рук, не втримати нічого вже,

І світ здається сірим, тихим, ніби неживе.

 

Я загубилась десь у власній глибині думок,

Де кожен крок - це наче ще один важкий урок.

І темрява шепоче: "Ти не зможеш, зупинись",

Але в душі ледь чутно: "Піднімиcь".

 

Бо я унікальна - такої більш нема ніде,

І буря в серці з часом стихне й відійде.

Я зможу все, лиш віру в себе віднайду,

І крізь цей біль до світла впевнено піду.




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше