Серце, яке тримають нитки неба

Як мені жити без тебе?

Тепер я сам іду дорогами, де ми колись ішли,

І кожен крок нагадує, як близька ти була мені.

Твій сміх ще живе у стінах, у тінях і в вікні,

Але тепер я чую його лише у тишині.

Я вчуся пити каву один і мовчки ждать,

Що двері відчиняться раптом - і ти повернешся назад.

Та дні минають вперто, не зглянувшись ні на мить,

І правда б’є безжально: тебе вже не вернути й не зупинить.

Як жити без тебе - не знаю й досі я,

Це питання щодня розриває серце без кінця.

Я вчуся йти вперед, хоч кроки важкі,

Та вже не повернути того, ким я був при тобі.

Подобається

#822 в Різне
#125 в Поезія

Відредаговано: 22.03.2026