Серце, яке тримають нитки неба

Срібна ніч і дві душі

У світлі ліхтарів дрімає тихий сад,
І ніч мовчазно стелить оксамитовий наряд.
Ти йдеш повільно там, де шепіт давніх мрій,
І серце тоне знов у музиці надій.

Каштани ніжно сплять, схилившись до землі,
І вітер носить сни у срібному імлі.
Твій погляд, мов вогонь, що гріє знов і знов,
І тихо кличе в світ, де панує любов.

Вино і легкий сміх пливуть, немов ріка,
І кожна мить ясна, і ніжна, і легка.
Торкнись моїх долонь - і час спиняє хід,
Бо в них живе тепло без втрат і без слідів.

І хай мине усе, розтане, мов туман,
Та спогад залишить свій ніжний океан.
У сяйві зір нічних, де мрії співають,
Дві душі, мов поезія, назавжди зливають.

Viktoriia Turner

Подобається

#822 в Різне
#125 в Поезія

У тексті є: віра в себе, біль душі, зрада та кохання

Відредаговано: 22.03.2026

Додати до бібліотеки

Поскаржитись