Серце, яке тримають нитки неба

Дві струни, одна душа

Двом жінкам не кажуть: «Кохаю»,
Двом жінкам брехні не обіцяють.
Їхні очі однаково сяють,
Але по-різному біль вибачають.

Не зігрієш одразу дві долі,
Між двома не втечеш від спокути.
З однією – вогонь у неволі,
До другої – за теплом заглянути.

Дві жінки — дві струни, два голоси,
Дві різні таємниці і світи.
Та любити двох? Це — не мости,
Це шлях, де можеш серце обпекти.

Одна — бажання, мрія і політ,
З другою — любов уже згасає.
Обманювати двох — це просто гріх,
Такий тягар душа не подолає.

Два сонця разом не запалають,
Дві планети орбіт не зміняють.
Бог такого гріха не пробачить ніколи,
Ми відповідаємо за всі наші дії й долі.

Viktoriia Turner

Подобається

#564 в Різне
#35 в Поезія

У тексті є: віра в себе, біль душі, зрада та кохання

Відредаговано: 26.02.2026

Додати до бібліотеки

Поскаржитись