Серце, яке тримають нитки неба

Сьогодні або ніколи

Ми відкладаємо життя на "потім",
Чекаємо завтрашнього дня з польотом,
І віримо: буде наш бенефіс,
В театрі, де світло, де сцена, де зміст.

Ми відкладаємо дні й хвилини,
Де пристрасть і радість ллють картини.
Не бачимо: нині вони в нас є,
А завтра – лиш вітер і дощ мине.

І завжди ми думаєм: "Ще колись
Долюбим, доживем, довершим сни",
Комусь подаруєм тепло і вогонь,
Та істину просту не впустим в долонь.

Невідомо, що буде там, у часі,
Де небо сміється, міняючи паси.
Нам не дано майбутнє осягнути,
Мудріше нам сьогодні цей світ відчути.

Живи сьогодні, не відкладай,
Не завтра, не рік, не місяць, не гай.
Бо ніхто інший за нас не зробить
Те, що колись душа встигнути не зможе.

Viktoriia Turner

Подобається

#564 в Різне
#35 в Поезія

У тексті є: віра в себе, біль душі, зрада та кохання

Відредаговано: 26.02.2026

Додати до бібліотеки

Поскаржитись