Серце, яке тримають нитки неба
Твоя душа - твій оберіг!
Знаєш, дівчинко, часом так треба,
Відкинути все: і турботи, і кредо.
Не думати зайве, не рятувати,
А просто собі і світові прощати.
Знаєш, дівчинко, іноді варто
Просто жити: в теплі, без клопоту марно.
Вечірній чай із медом смакувати,
Щоб серце вчилося знов оживати.
Знаєш, дівчинко, буває потреба
Танцювати до зір, співати до неба.
Пити вино, смакуючи час,
Бо життя — це момент, і він лиш для нас.
Знаєш, дівчинко, варто триматись,
За мрії й за правду відважно змагатись.
І йти вперед, хоч би як не боліло,
Кожен удар додає тобі сили.
Знаєш, дівчинко, вночі варто спати,
Не долю картати, не мрії шукати.
Що болить — відпусти, промовивши «йди»,
Чужий тягар не клади у свої сліди.
Знаєш, дівчинко, ранок настане,
Сонце нове на обрії встане.
Пам’ятай: не помилиться Бог,
Він веде нас стежиною вірних доріг.
Хто з тобою — то твої люди,
А хто відійшов — хай щастя здобуде.
На небі видніше, кому й куди,
Ти довірся і просто живи.
Знаєш, дівчинко, тиша потрібна,
Не та, що назовні, а справжня, глибинна.
Ти в себе одна, пам’ятай це завжди,
Свою душу бережи від біди.
Відредаговано: 26.02.2026
Рекомендації книг, Промокоди і Знижки
Підпишись на канал Букнет в Телеграмі і слідкуй за повідомленнями
