Серце, яке тримають нитки неба

Океан терпіння

Моя матуся – ангел на землі,
Любов її – мов сонце у імлі.
Сина й доньку обіймає ніжно,
Її серце б’ється тихо, чисто й вірно.

Вночі, коли ми міцно спимо,
Вона схиляється, щоб тихо помолиться.
Болить їй серце, часто плаче тиха,
Та вірить в щастя – й сили їй утіха.

Терпіння в мами – то мов океан,
Що всі турботи зносить без вагань.
Хоч біль стискає, кожен новий день
Вона дарує нам любов і щастя щем.

Матусю рідну нам ні з ким зрівняти,
Її молитви нас оберігають.
Її тепло – наш світ у темноті,
Дякую, мамо, що ти є в нашому житті!

Viktoriia Turner

Подобається

#564 в Різне
#35 в Поезія

У тексті є: віра в себе, біль душі, зрада та кохання

Відредаговано: 26.02.2026

Додати до бібліотеки

Поскаржитись