Серце, яке тримають нитки неба

У ритмі часу

Час летить невпинно, змінює усіх, 
Не верне минуле, вітром зникне сміх. 
Мов ріка стрімка, він тече щодня, 
Забирає спогади, мов листки з багря. 
 
Те, що нас колись тривожило й пекло, 
Сьогодні — лиш тінь, відпливло давно. 
Ми зростаєм швидко, змінюємо себе, 
Стають глибшими думки й життя вогняне. 
 
Іноді б душі повернутись в той час, 
Де був світ безмежний, щастя, як в запас. 
Та годинник йде, і веде нас вперед, 
Розкриває шляхи нових перемог і злет. 
 
Зміни — це дарунок, їх прийми сміливо, 
Кожен день — це крок до чогось щасливого. 
Час — наш провідник, мов стрімкий струмок, 
Швидко плине він, і несе урок. 




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше