Серце, яке тримають нитки неба

Поза тишею в землі

Коли я помру, не приходьте до могили,
Не несіть квітів і не лийте сліз.
Я залишу все, що ми любили,
Там, де вітер між дерев колись.

Я не в тиші холодній буду спати,
І не в землі, що сховає мій прах.
Я стану зорями вночі палати,
Чи буду дощем у ранкових садах.

Там, де ріки виблискують сріблом,
Де шепочуть трави на лузі вночі,
Знайдете мене — в неосяжному світлі,
Що вічно живе у кожній душі.

Не йдіть до могили, шукайте в житті,
В сміху, в мрії, в пісні чарівній.
Я буду в серці, в роздумі, в меті,
І в кожній хвилині, що дихає в сні.

Viktoriia Turner

Подобається

#564 в Різне
#35 в Поезія

У тексті є: віра в себе, біль душі, зрада та кохання

Відредаговано: 26.02.2026

Додати до бібліотеки

Поскаржитись