Серце, яке тримають нитки неба

Був...але не став

Був я хорошим, бував і поганим, 
То підкорявся, то вперто стояв, 
Був із іншою, був, мов той камінь, 
Друзям усім своє серце віддав. 
 
Був і розумним, і дурнем в той час, 
Серйозним бував, а часом жорстким, 
Вовком завив, коли сум обіймав нас, 
Але, на жаль, залишався самотнім. 
 
Був я на межі, і на вершині бував, 
Співав і грав, коли серце хотіло, 
Часом сміявся, частіше ридав, 
Та не знаходив себе я у тілі. 
 
Міг би для всіх я ким завгодно стати, 
Міг би з тобою сміятись в житті, 
Міг би тебе усе життя я кохати, 
Та не знайшов я себе в забутті. 

 




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше