Серце, яке тримають нитки неба

Сварка з самим собою

Є бажання написати вірш  
Але що сказати не знаю досі  
Бути може пізніше я вийду із забуття  
Зізнатися чесно, втомився від сварок.  
 
Питання не складне: а з ким же сварка?  
Відповіді немає - пронизує тиша  
Зовні видно внутрішнє горе  
Перед очима тільки страх і темрява.  
 
Йти б далі, але ноги зв'язані мотузкою  
Повзти б угору, але руки за спиною  
Як набридли ці життєві хитрощі  
Очевидно, що сварюся я із самим собою.  
 
Усі ці сварки - суцільне нервування  
Але вихід є, знаю точно я  
Направити погляд вище горизонту  
Адже вихід це - улюблена сім'я! 




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше