Серце, яке тримають нитки неба

Лимонний чай і тиша

Прошу, не ображайся, коли нерви,
Або коли мовчу з кожним днем.
І за поганий вчинок найперший...
Мам, a ти за все пробачиш мене?

Я не вмію стримувати пориви,
І не вмію пояснювати любов.
Але y мене ще є перспективи.
Ти за мене молитися будеш знов?

Я пам'ятаю всі щасливі хвилини,
Усе дитинство, як розкритий альбом.
І знаю: ідеальні маршрути
Приводять лише до тебе, в рідний наш дім.

Ти іноді зі мною буваєш суворою,
Так треба, я ж розумію, мам.
Адже не завжди йду я правильною дорогою.
І так часто слідую чиїмсь вказівкам.

Давай тобі наллю з лимоном чаю
І посидимо на кухні y вікна.
Неймовірно сильно я сумую,

Адже ти така y мене одна...

Viktoriia Turner

Подобається

#564 в Різне
#35 в Поезія

У тексті є: віра в себе, біль душі, зрада та кохання

Відредаговано: 26.02.2026

Додати до бібліотеки

Поскаржитись