Серце, яке тримають нитки неба

Мова моя українська

Не пишу я вірші російською, 
І не дарма, але відверто. 
Мова – це не відчужене слово, 
Тримає мене моя рідна мова. 
 
Хоч би як я не шукала слів, 
В російській, вони не линуть. 
Українською звучать вони, як спів, 
Тут слова, так сильно душу гріють. 
 
Вона мелодійна, мов пісня, 
Звучить в кожному слові тепло. 
І хочуть серця мого висліви 
Линуть в українському так текстильно. 
 
Тож вірші мої віддані мові, 
Що рідніша за будь-яку іншу. 
Українською, вона для мене - зліва, 
І в серці завжди буде основною. 




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше