Серце, яке тримають нитки неба

Заклич мене в дитинство, мамо

Заклич мене в дитинство, мамо,
Не хочу більше дорослого життя.
Вплітай ромашки в мої коси ніжно,
Лікуй мої душевні шрами, день і ніч.

Втомилася я тут, правду кажучи.
Просто обійми мене, сильно стисни.
До грудей пригорни міцніше,
Забери мене, мамо, в дитинство вічне.

На тому дворі, де скриплять гойдалки,
Де асфальт крейдою малює шляхи свої.
Там дихалося легко і вільно,
Там ніжно мріялося про великі знаки.

Швидше зцілювалися рани,
Адже збивалися часом коліна.
На обід молоко і грінки...
Заклич мене в дитинство, мамо.

Viktoriia Turner

Подобається

#564 в Різне
#35 в Поезія

У тексті є: віра в себе, біль душі, зрада та кохання

Відредаговано: 26.02.2026

Додати до бібліотеки

Поскаржитись