Серце, яке тримають нитки неба

Вічний подвиг

Вони пішли, щоб ми могли тут жити,
Щоб небо синє знов могло світити.
Віддали все, що мали, без вагань,
За спокій наш, за мир, за світ без ран.

Їх душі – зорі, що на небі сяють,
Вони – герої, що не забувають.
Їх подвиг вічний, в серцях живе,
Вони – ті, хто свободу нам несе.

Схилімо голови в скорботі тихій,
За тих, хто впав, у боротьбі великій.
За тих, хто мир нам кров'ю здобував,
Хто в пеклі битви гідно устояв.

Нехай їх пам'ять вічно процвітає,
І кожен з нас про них не забуває.
Вони – наш біль, вони – наш оберіг,
Вони – наш спокій, що навік зберіг.

Viktoriia Turner

Подобається

#564 в Різне
#35 в Поезія

У тексті є: віра в себе, біль душі, зрада та кохання

Відредаговано: 26.02.2026

Додати до бібліотеки

Поскаржитись