Серце, яке тримають нитки неба

Кінець чи початок?

У сварці твоїй не було пристрасті, лише втома,
І кожне слово падало, як камінь з дрона.
Ти слухала мої емоції з байдужістю в очах,
І "Пробач" прозвучало, наче звичний змах.

Ти обірвала зв'язок без жодного вагання,
Залишивши в душі гірке розчарування.
Відстань - це важко, а байдужість - кінець,
І твоє "пробач" - мов холодний вінець.

Я сподіваюся, що за цією маскою є ще почуття,
Що наша любов не згасла до забуття.
Пробач і ти мене за різкі слова, можливо,
Але розбуди в собі тепло, щоб стало знов красиво.

Viktoriia Turner

Подобається

#564 в Різне
#35 в Поезія

У тексті є: віра в себе, біль душі, зрада та кохання

Відредаговано: 26.02.2026

Додати до бібліотеки

Поскаржитись