Серце, яке тримають нитки неба

Лист для тебе

Пробач, що поїхала, мамо, здаля,
Де інша країна, де інше життя.
Я серцем з тобою щодень і щоночі,
І сняться мені твої лагідні очі.

Ти плакала тихо, не кажучи "ні",
Ховалась у кухні в глибокій тіні.
А я, мов пташина, летіла у світ,
Не знаючи, скільки залишу тобі літ.

Було нелегко в роках тих дитячих,
Та я пам’ятаю, як слала ти промені щастя.
Як хворіла я — ти була біля мене,
І серце ловило твоє незбагненне.

Я часто кричала, зривалась, мов грім,
А ти відчиняла обійми у дім.
Не мала ти сили, але мала душу,
Якою, мов пледом, ховала мій сполох і стужу.

Сьогодні між нами дороги й мости,
Але я щодня хочу листа принести —
У ньому «люблю», «сумую» й «чекай»,
Бо ти — моя мама, мій Всесвіт і рай.

Viktoriia Turner

Подобається

#564 в Різне
#35 в Поезія

У тексті є: віра в себе, біль душі, зрада та кохання

Відредаговано: 26.02.2026

Додати до бібліотеки

Поскаржитись