Серце, яке тримають нитки неба

Крик і мовчання

Чому народжуємось з мрією, 
А йдемо в світ — уже з надією? 
Чому, шукаючи просте, 
Загубим серце й все святе? 
 
Чому в любові є межа, 
Хоч світ безкрайній, як душа? 
Чому мовчання — не порожнє, 
А крик — буває найдорожчий? 
 
Чому ми віримо словам, 
Що розсипаються, як хлам? 
Чому той, хто іде в пітьму, 
Несе в собі найбільше тьму? 
 
Чому зірки горять вгорі, 
Коли ми гинемо в норі? 
Чому всі істини старі — 
Та кожен рветься до зорі? 




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше