Серце, яке тримають нитки неба

Рання тріщина

Стоять у дворі — сигарета в руці, 
Здаються дорослі, та діти в душі. 
Слова їхні тверді, як у книжці цитати, 
Та в серці — лиш біль і бажання тікати. 
 
По колу пляшка — "за правду, за нас", 
Бо ж хочеться жити, як хтось десь не раз. 
Вже мріють про пару, про щастя й весілля, 
Хоч вчора ще грали в дитячі зусилля. 
 
Вона у щоденник кохання пише, 
А він — у підворіттях правду лиш чеше. 
Серця їх палають, та згорання — близьке, 
Бо раннє вогнище рідко міцне. 
 
Життя ще не знають — вже тягне у тінь, 
Де істина гасне, мов зірка в росі. 
Не чують себе, лиш біжать навмання, 
І світ розтинає їх душа щодня. 
 
В очах — запитання: "Куди ми йдемо?" 
Та дим від цигарки стирає давно. 
Надія летить у повітря, як птах, 
І падає вниз — у глибоких снах. 
 
Ще буде любов, і ще буде жура, 
Та зараз — дитинство, ще свіже пора. 
Не втрать його марно, не пий ту печаль, 
Бо в серці тріщина — мов крута спіраль. 




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше