24. Полювання

Ранок настав швидше ніж вона б хотіла, її розбудив Георг. Він ніжно цілував її руку, а ні,   відкривати очі не буде, закрила їх ще дужче і зарилася під подушку.

• Янголе мій,  у нас багато справ. Маєш пробудитися. Без тебе ніяк.
• Я не можу, я хочу спати.
• Прокидайся, ти ж сама хотіла брати в усьому участь, нам необхідно переміститися в Екраїну. Нас вже зачекалися. Є багато новин.

Ліда вилізла з-під подушки, відкрила сонні очі, сонце пробивалося першими промінчиками через верхівки смерек в спальню, створюючи чарівний ранок.

• Доброго ранку,  котику,  - вона потягнулася за цілунком до Георга, - ми хоч дві години поспали?
• Майже, - відповів він накриваючи її вуста пристрасним цілунком , від якого в неї пішли мурахи по всьому тілу і вона не роздумуючи перевернула його, нависла над ним заглядаючи в кохані смарагдові очі, а тоді покрила солодкими цілунками його обличчя, шию, мужні груди. Він прохрипів із млосним стогоном, - о ні, не роби так, я божеволію. Сама напросилася.

Його ласки стали наполегливі, і знову він зверху, от вже ні - сьогодні її верх. Божевільні в почуттях і пристрасні у відчуттях, здається, що весь світ зупинився, коли поміж них немає стін і кордонів.

Через півгодини двоє божевільних снідали вівсянкою з полуницею та запивали її кавою. На її щоках горів зрадливий рум'янець, вона ховала очі в чашці, так ніби на дні був закопаний скарб. Георг також посміхався сам до себе, поглядаючи на неї. На кухню ввійшли Охо та Айдар, вони вже були по вуха заклопотані, і роздавали накази по телефону, Ліда підсунула їм кашу, варені яйця та канапки.

• Доброго ранку, янголята!  - привітався Охо, - крила не болять?
• Тату, ти знущаєшся? - вона навіть образилася на його слова.
• Дурненька, я тішуся, що моя доня крилата. Крилаті маги дуже рідкісні, а в мене і доня і зять - крилаті. Ти ж покажеш нашим гостям на святі свої крила?
• Якщо для тебе це важливо - покажу.
• Так, для мене це важливо, бо я століття доводив усім - що крилаті маги існують , що це не казка. В мене навіть трактат є надрукований на цю тему. Можу дати прочитати.
• Обов'язково,  бо мені треба дещо прояснити.

За пару хвилин всі поснідали, випили по горнятку кави, посиділи на лавці в саду - годинник показував сьому ранку,  ще є трохи в часу для обговорення своїх планів на день. І розпочав їх Айдар:

• Мої агенти натрапили на слід Сани, думаю, що до обіду ми їх знайдемо, також вже виявили всіх причетних, хто допомагав перейти через портал хижаку з Екраїни та всіх, хто про це знав. Коло досить широке, і це печально, що за гроші та владу вони наразили жителів Серебрії на такі ризики.
• Влада і гроші - супутники всіх бід у всіх світах де я був, єдиний світ в якому цього немає - Іринима. - додав Георг,  - я б хотів, щоб мої майбутні діти жили сам  в такому світі і тому я прикладу всі свої сили, щоб зробити цей світ таким же безпечним та чистим від впливу влади і грошей.
• Це важкий шлях, та можна спробувати, - підтримав Георга Охо, та звернувся із запитаннями - а які ваші плани? Ви з нами?
• Ні,  в нас є справа в Екраїні. Мої тіні виявили дещо дуже цікаве. Скоріш за все вони знайшли князя.
• Ого, це  вже цікаво, може нарешті ця столітня війна закінчиться. Ну що ж тоді до вечора, гайда Айдаре нам час.

І Охо з Айдаром розчинилися в повітрі , а вони з Георгом направилися в печеру, звідти в апартаменти де привели себе до подобаючого їхньому статусу вигляду. Обидва в ділових костюмах темно-синього кольору та білих сорочках, на костюмах золота вишивка у вигляді корони на грудях. 

З апартаментів спустилися до ресторану, щоб показати всім, що нареченою імператора все гаразд, і її не випив хижак. Їхня поява в ресторані готелю підняла настрій у присутніх, їх вітали, шанобливо вклоняючись. Вони кивали у відповідь та посміхалися, пройшли до столику, замовили по каві, бо ж вже поснідали. Випили каву та покинули готель, перемістившись до палацу. Вона була тут лише двічі - перший раз, коли її перемістили з Землі, другий раз - на балу.

 Та цього разу все було інакше, їх зустріли як господарів,  жодного кривого погляду чи перешіптування за плечима. Георг тримав її за руку весь час поки вони йшли до його кабінету, потім в кабінеті підсунув її крісло до столу, щоб вона сіла поруч. Увійшов Ерне та з ним ще два маги, Георг поглядом дозволив їм присісти до столу навпроти.

• Ну що Ерне, ви готові нам повідомити гарні новини?- запитав його Георг.
• Так, ваша величність. Хижак, якого нам допомогла упіймати її величність Лідія, запхавши його в епоксидну смолу - не помер, він застиг, та його мозок працює і надалі. Наші маги- підкорення змогли проникнути в його голову та отримати звідти дуже багато інформації, що й допомогла нам знайти весь клан князя, та щодо самого князя в нас є сумніви. - відповідав Ерне
• Які сумніви?-  Георг підняв запитально брову.
• В його голові князь в кількох іпостасях, ви ж знаєте, що князь може змінюватися. Так от їх троє, в його спогадах він звертався до трьох різних магів дивними словами, які звучать так " вашє сіятєльство", ми не дуже зрозуміли, що це означає, але мабуть таке звернення в них привичне.
• Вашє сіятєльство - це російською ваша світлосте - вмішалася в розмову Ліда.
• Ага, тоді вже зрозуміли. Так от таких магів троє. Перший король Осії -Димер, другий радник короля Петра - Давид, і третій - герцог Каміл.
• Цікава трійця, що їх пов'язує, чому саме вони були в голові хижака? Ви аналізували про їхні зв'язки інформацію? - Георг ставив питання чітко, він розумів, що так просто вони не могли бути в пам'яті хижака.
• На перший погляд їх нічого не об'єднує, та коли мої агенти дослідили коло їхніх інтересів та потреб, виявилося всі вони цікавляться видобутком мінералів, які використовуються для виробництва кораблів, які можуть переміщатися в інші виміри та світи, обходячи портали та магічні бар'єри, так і ці мінерали в краї де намісником герцог Каміл.
• Так от на що вони замахнулися, вирішили пробитися в інші виміри, бо розуміють, що тут їм немає життя - резюмував Георг, і продовжив - то як нам їх схопити, вони ж знають, що один з їхніх - в нас.
• Сьогодні в герцога свято -  в його доньки день народження, і він влаштував великий фестиваль на її честь. Має бути багато гостей, концерти, ігри, забави. Запрошених гостей до двох тисяч.
• Я є в списку гостей?
• Ну аякже, до недавнього часу на вас розраховували, як на майбутнього зятя. Та ще й досі такої ідеї не відкидають. Скоріш за все напад на її величність Лідію, був ним і спланований. Та це ми зможемо дізнатися лише після їхнього затримання. Та для цього мають бути підстави.
• Будуть тобі підстави Ерне. Люба моя - це він звернувся до неї, що вона від цього звернення за зашарілася, - ти готова танцювати цілий вечір зі мною?
• Якщо це потрібно, то так, я готова танцювати цілий вечір з тобою - відповіла, а потім додала - будемо сподіватися, що вечір обійдеться лише танцями, без жертв та крові.
• Будемо. Добре, Ерне йдіть і готуйте загін до операції. Все як завжди, працюємо тихо, без слів. Беріть з собою багато капсул для затримання заколотників. Вилітаємо через дві години.