17. Вищий світ і танці по-українськи
Чай мав такий духмяний аромат, що всі печалі від цього аромату розвіялися, і Ліда сиділа мріяла про нього , хоча ще годину тому забороняла навіть думати.
Він з'явився на балконі з повітря, нічого не говорив, просто підійшов і сів поруч. Притягнув її в свої обійми, розлігся в подушках, і не відпускаючи з обіймів примостив її біля себе. Закотив рукава її сорочки, розглядав золото-срібний орнамент, який як ліани оплітав її руки. Його вуста торкнулися спочатку пальчиків, піднімаючись вверх по руці, всередині тисячі метеликів взірвалися, він не зупинявся, а вона й не бажала, щоб він зупинився, та боялася, що знову її приспить. Зрадливий стогін зірвався з її вуст, він знайшов її вуста та накрив їх палким цілунком, о Боже як вона мріяла, як хотіла цього, на мить зупинила його і сказала:
- Якщо ти мене знову приспиш, я тебе вб'ю завтра.
Він засміявся та ще з більшою силою впився в її вуста пристрасним цілунком, його рука накрила її груди, стогін з його грудей стер всі образи, а золото-срібний туман накрив їх від усього світу.
Вона проснулася коли світало, перші промені сонця боязко пробивалися крізь верхівки смерек, він залишився на ніч з нею і зараз його рука лежала на її животі. Ця ніч була настільки прекрасна, що в неї досі на обличчі дурна посмішка. Спробувала зняти з себе його руку, та він відчув і замість того щоб її забрати, згріб її знов в обійми і накрив солодким цілунком її вуста.
- Я найщасливіший чоловік у світі, ніколи такого не відчував. Ти як вино, пьянка і солодка, ти моя. Я не відпущу тебе ніколи.
- Тобі прийдеться постаратися, цей раз ти так просто не закладеш свою обручку на мій пальчик, навіть якщо для цього мені потрібно померти.
- Ліда ти нестерпна, ти ж це знаєш. Я готовий до всього, лиш би ти стала моєю дружиною.
- Подивимося на що ти готовий, та зараз я хочу лише тебе, поцілуй мене, бо мене так ніхто не цілував, так ніхто не любив.
Спальню заповнив золото-срібний туман, огортаючи їх пьянким ароматом кохання.
Сніданок був набагато веселіший ніж вечеря, коли Ліда спустилася на кухню стіл був накритий. Її чекала вівсяна каша на молоці з ягодами та медом, сирники, канапки, і улюблена кава з молоком, у чоловіків яєчня з беконом, ковбаски та квасоля і кава.
- Доброго ранку! - привіталася Ліда.
- Доброго ранку, красуня. Виглядаєш фантастично. - відповів за всіх Айдар, - смачного всім.
- Ви сьогодні не втекли? - запитала їх Ліда.
- Пробач нас, Ліда, - винувто відповів Айдар ,- ми вели себе як діти. Але поки не перейшли до справ, я запитую вас обидвох. Де обручка?
- Айдар, твоя сестра, а моя кохана, вимагає залицяння. Я готовий до всього, тому прошу у вас герцогу та у вас ваша величність дозволу офіційного залицяння та офіційних заручин.
- Ти хочеш у відкриту залицятися до моєї сестри?
- Я не хочу приховувати свої почуття, я з розуму сходжу, коли вона поруч, а я не можу навіть торкнутися до її руки, а тим більше вдавати байдужість.
- Але саме це було в нашому плані, поки Ліда для всіх дитина, вона в безпеці.
- Так, але рівень її магії зростає дуже швидко, ти ж сам сказав, що вона виглядає фантастично, придивися добре до її аури, що ти бачиш?
Айдар перестав їсти та уважно розглядав Ліду, він перевів запитливий погляд на Охо, і нарешті промовив:
- Це ж не цілительська магія, я вірно зрозумів Лео?
- Так, ти вірно зрозумів. Хоча ми вчора з Лідою мали надію, що її магія не проявиться так швидко і в неї буде час її опанувати краще. - спокійно відповів Охо.
- Що це за магія? Я вперше таке бачу, Георг, ти більше знаєш, бо був у багатьох світах, ти знаєш що це за магія? - запитав Айдар.
- Ні, також вперше зустрів. Але ця магія для мене така солодка, що моя магія коли я поруч з Лідою набуває сили і чистоти, тому ще раз прошу дозволити відкрито залицятися.
- Ліда, а ти знаєш, що в тебе за магія? - пропустив поміж вуха Айдар прохання Георга.
- Знаю.
- І ти Лео також знаєш?
- Здогадався, а ти добре придивися. В наших світах ця магія колись була - Охо мабуть хотів, щоб Айдар сам здогадався.
Айдар ще раз перевів погляд на Ліду, потім простягнув до неї руку, не торкаючись провів навколо неї якийсь символ, і навколо Ліди все засяяло сріблом.
- Святі Боги, ти - чарівниця. Ось чому ти змогла повернути дядьку життя.
Айдар зірвався з місця підхопив її на руки та почав колихати як малу дитину, він був такий радісний наче отримав бажаний дарунок.
- Що означає чарівниця? - не стримався імператор.
- Та, що може все . Зцілювати, оживляти, будувати, створювати з нічого і без всяких обрядів, заклинань, символів. В неї сила Бога. Тому ми не зможемо приховати її магію, ця сила буде відчуватися здалеку. - відповів Охо. - твоя донька все вірно зрозуміла, коли її вперше побачила. Такої магії немає ні в кого.
Айдар повернув її за стіл, і сам присів. Він був дуже радий, його очі сяяли щастям.
- План підлягає коригуванню, у нас так все швидко змінюється, що аж страшно робиться. Дядьку, ти що думаєш, ми маємо показати силу Лідії?
- Сховати ми точно не зможемо, хіба що вона буде тільки вдома. Але це буде виглядати дивно і підозріло. Та заради якої всі свята - не показується на публіці. - резюмував Охо.
- Але саме на святі вони вирішили вбити вас, Ліда вибач не хотів тобі це казати- винувато сказав Айдар.
- Айдаре, твоя сестра все знає - сказав Георг.
- Ти що їй сказав - зашипів Айдар до Георга.
- Навіщо казати тій, для якої не існує закритих дверей. Вона мабуть знає побільше нашого. Ліда розкажи брату де ми вчора з тобою перетнулися.
- Ліда, скільки таємниць може в тебе бути?
- Не знаю Айдаре, я їх так само відкриваю як і ви. Так я знаю їхні плани вбити мене і Охо на святі королівської крові, я зірвала їхні плани накласти на тебе приворот Романи, і переконати Георга, що Кета його пара.
- Георг ми з тобою виглядаємо зараз повними ідіотами, поки ми оберігали Ліду - вона в нас під носом зламала плани змовників, а ми з тобою ламали голови, чому нічого не відбулося на яхті. То це ти Кету таки скупала?
- Кету скупала, а полуницею з приворотом пригостили замість тебе Дена, шкода його.
- Так тепер без самодіяльності, ми в чотирьох маємо все обговорювати та приймати одностайно рішення - підсумував Айдар.- поснідали, давайте перемістимося в палац, в нас же зараз обговорення договору між Екраїною та Серебрією, будуть присутні радники з двох сторін. Своїм я більше не довіряю, а твої Георг, їм можна довіряти?
- Мої радники- це командири загону тіней, які виросли зі мною в Іринимі, в них магічна клятва до кінця життя. Якщо зрадять- помруть. Вони це знають.
- Ну що ж сестро вітаю в світі жорстокості та цинізму, віднині ти будеш присутня зі мною кругом. Двадцять хвилин на збори у всіх.