13. Не все добре в датському королівстві

Ніч пройшла без змін, готель, озеро, під ранок всі засинали. Ліда була вдячна долі, що поряд з нею ці чоловіки, бо якби не вони, вона вже б згоріла, вони стали для неї рідними без всяких обрядів, і чи зможе їм віддячити. Розмову про Георга не хотіла розпочинати, а вони також мовчали, як партизани. 

В обід Охо завіз її на місце зустрічі в центр старого міста, її вже чекали. Айдар і Георг стояли від усіх осторонь, про щось розмовляли , Кета та ще дві дівчини стояли в компанії двох  молодих людей. Її побачили, та дружно помахали  руками.

• Доброго дня ,сестричко - привітався Айдар то чмокнув її в щічку, - прошу познайомся з молодими людьми, Кету ти вже знаєш, а це її подружки Ілія та Романа, а це мої друзі Гера та Ден, ну і з його величністю імператором Георгом ти вже вчора познайомилася ( при чому він зробив наголос на слові - познайомилася).
• Вітаю всіх, приємно познайомитися, - відповіла Ліда.
• Я прикинув маршрут нашої прогулянки, щоб моя сестричка познайомилася із нашим легендарним старим містом, і заодно його величність імператор Георг. Ваша величність беріть мою сестру під опіку, а ми з Кетою будемо гідами для вас. Друзі пішли.

І він взяв за руку Кету і не оглядаючись назад рушив і решта за ними, а вони з Георгом залишились стояти посеред площі , в неї не було слів,  щоб описати своє роздратування. Імператор підійшов в притул і тихо прошепотів:

• Не кричи, і зроби своє обличчя привітним. За нами спостерігають.
• Що?
• Ліда, тихо. Я тобі потім все розповім. Візьми мене під руку. Пішли, нам потрібно наздогнати всіх.

Ліда, посміхнулася крізь зуби, подала йому свою руку, і помалу рушили за всіма. Рої думок заполонили голову, хто спостерігає, для чого така таємничість, може вони це все придумали, щоб збити її з пантелику? Георг стиснув її руку та повернув до реальності, показав на будівлі навколо і тихо запитав:

• Нічого не нагадує?

Ліда через свої думки, не помітила, що стоїть на площі ринок у Львові, вона аж писок відкрила. Це була точно така ж площа з ратушею по центру, з вичурними будівлями з ліпниною, така ж бруківка . Вона оглядалася по колу, здавалося, що раз вона пройде пару вуличок і вийде біля пам'ятника Данилу, або поверне в інший бік і вийде до опери. Тим часом Айдар жваво розповідав про старе місто, і що насправді воно є копією двох міст в Україні, і це Львів та Кам'янець - Подільський. І справді через кілька кварталів вона опинилася в Старому місті Кам'янець Подільський. Їй хотілося помацати всі будівлі, заглянути всередину. Так вони гуляли зо дві години,  їли морозиво, пили лимонад, присідали на лавочки під тінню дерев, щоб трохи спочили ноги, а потім рушали далі. Ліда звернула увагу як Кета кидає томні погляди на Георга коли її не бачив Айдар, а коли він на неї дивився то такі ж погляди вона посилала йому, і це їй не сподобалося. Ця дівчина біжить відразу за двома зайцями, руками трималася за Айдара, а очима за Георга. А Айдар цього не помічав, і ніжно її обіймав, тримав за руку та постійно її цілував то в щічку то в руку. Дівчата Романа та Ілія також помітили як веде себе Кета, і мімікою показували їй, щоб та припинила, але в Кети ніби дах знесло. Нарешті ця прогулянка завершилася, домовилися на завтра прогулянку на королівській яхті по озеру в такій же компанії. Айдар розпрощався з дівчатами, посадовив їх до своїх друзів в авто і вони поїхали, хоча Кета все поривалася залишитися, та він дуже делікатно вмовив її поїхати, бо сперся на зайнятість державними справами. Вони ж втрьох справді відправилися до палацу, в особисті покої Айдара, а звідти перемістилися в замок Охо, де він чекав їх. На кухні був закладений стіл на чотири персони, отже він знав, що Георг прибуде до замку. Її вже реально сіпати почало від цих всіх непоняток.

• Ліда, сідай за стіл, бо на твоєму обличчі все написано, ми всі зрозуміли, що ти готова нас вбити. Зараз тобі все розкажемо. - скомандував Айдар.

Вона  сіла, та настрій її був войовничий, готова їх прибити, вони використали її в темну, все було сплановано, і вона витиснула через зуби :

• Я слухаю, і не здумайте мені брехати.
• Та я хотів, ще з годину походити по місту, але дивлячись на твою посмішку через зуби, зрозумів, що ти готова була Кету прибити.- перше, що сказав Айдар і тим ще більше заплутав Ліду, вона зробила великі очі.
• Ви змовилися за моїми плечима?- вона була дуже обурена.
• Ні, скоріше не встигли розкрити деталі плану, бо все це було вирішено остаточно сьогодні, - пояснив Айдар.
• Вибачте, що вмішуюся, - втрутився Охо, - пропоную перекусити, а потім обговорювати наш план. У нас на обід борщ і сало. Більше не встиг приготувати, готував без магії. Тому, якщо не смачно, замовляйте доставку.

Всі були голодні, тому борщ пішов на ура, навіть, якщо він був не ідеальний, а в прикуску хліб із салом та зеленою цибулею, то взагалі суперфуд. Перебралися в садок та поразлягалися на лавках, щоб сальце зав'язалося, Ліда незчулася як заснула, даються взнаки безсонні ночі. Проснулася від шуму, хлопці споруджували мангал, у них буде шашлик?

• Ліда, ти вже проснулася, а нас Георг вчить жарити шашлик, я правильно кажу Георг, шашлик?- розповідав і уточняв Охо.
• Правильно, Ліда а ти давно їла шашлик? - імператор невзначай запитав, дивився на неї пристально.
• На випускному вечорі, ми святкували на природі. - а вона відвела очі в іншу сторону.

Встала, пройшлася по саду, вони не хочуть їй нічого розповісти, це вона вже зрозуміла, і скоріш за все її приспали. То борщ, то тепер шашлик, як гарно вони її обіграли. Але не на ту напали.

Повернулася, на столі стояла повна миска шашлику, на іншій молода картопля, поряд свіжі овочі, вино, ще якийсь напій в графіні, хліб. Все як для барбекю.

• Ну що ж давайте розкажемо Ліді, що в нас сталося, бо в неї в голові мабуть вже для нас придумано катування - пожартував Айдар, і почав свою розповідь, - історія не дуже весела, і не зрозуміло чим закінчиться. Я й не думав, що в мене під носом таке коїться, але маємо те що маємо. Коли ти оживила дядька, деякі мої довірені особи занервували, я спочатку не придав цьому значення, та як тільки Лео запитав мого радника де він взяв книгу із заклинаннями, які його по факту вбили, то він почав виляти і придумавти різні нісенітниці типу " я її знайшов на горищі ". Ми почали неофіційне розслідування, щоб вияснити звідки взялася книга заклинань, і от розслідування завело нас в Екраїну і книга звідти. Так, давайте скоштуємо, що приготував імператор, бо дуже ароматно.