9. Україна колиска світів

Ліда перенеслася в ресторан, в якому вечеряла з дівчатами. Її відразу помітили, а як не помітити срібно-волосу дівчину, що з'явилися нізвідки посеред ресторану, вона вивела з шоку відвідувачів та персонал :

• Доброго дня, чи можна у вас пообідати?
• Так, так звичайно. Де бажаєте присісти?- вимовив адміністратор ресторану.
• Бажано окрема кабінка. Хочу спокійно посидіти, якщо можна каву з молоком відразу?
• Так, проходьте. Все найкраще для вас.

Вона сіла нарешті , як же хочеться їсти . Каву принесли за дві хвилини,  до кави комплімент від закладу - чизкейк з лохиною . Смакота, так би й сиділа, дивлячись на гірську річку, слухала переливи срібної води. Принесли грибну юшку та свіжоспеченого хлібу. Божественна їда. Так ніби сидить в колибі Верховини, зараз вийде на вулицю і опиниться в Україні. За дверима почувся шум, відчинилися і влетів імператор, та достав вже. Вона сьогодні поїсть?

• Ти перемістилася?

Вона  не хотіла йому відповідати, тому вдала що його немає .

• Ліда, я щось запитав,- навис над нею.
• Я можу поїсти сьогодні чи ні? Я через вас ще нічого не їла від вчорашнього дня.
• Вибач, смачного.- відійшов до дверей і крикнув - мені те ж саме принесіть.

Ліда ігнорила його, і старалася спокійно їсти. Імператор сів за стіл, йому принесли грибну юшку та хліб,і він також почав їсти, дивлячись пристально на неї .

• Не думав, що з тобою буде так важко.

Ліда мовчала, нехай говорить сам з собою, зараз поїсть, розрахуєтьсята перенесеться подалі від нього. А він мабуть зрозумів хід її думок.

• Не тікай. Я все зрозумів. Пробач, я повівся погано. Не мовчи, Ліда , що мені зробити, щоб ти мене пробачила?
• Нічого не треба робити. Ми зробили помилку, думаю, що краще розірвати заручини. Ми дуже різні, я навряд чи підходжу для ролі вашої нареченої. Що треба зробити, щоб розірвати заручини?
• Це неможливо зробити взагалі ніколи.
• Що?
• Моя магія визнала тебе як мою половину.
• І що це означає?
• Що ти моя імператриця, якби це не прикро було визнавати.
• Небажана дружина імператора, зашибісь. Я проти, шукайте спосіб. Якщо я повернуся на Землю, цей зв'язок може зникнути?
• Не зникне, але може призвести до смерті нас обох. Я взагалі не розумію, як магія може визнати без кохання другу половину. Я прожив шістсот років, вперше таке бачу, ти ж мені не підходиш взагалі, ти проти мене дитина, якось не бачу себе в ліжку з дитиною. Та й тобі потрібен молодший чоловік.
• Фіктивні заручини, фіктивний шлюб. Я не хочу цього. Я планую мати дітей з коханим чоловіком, а не пихатим тираном.
• Фільтруй свої слова, я імператор, а не хлопчисько.
• Ви тиран, ваша величність. Так краще? Я поїла бувайте здорові.

І поки він  не отямився зникла з ресторану , але перемістилася в його будинок. Бо більше не знала куди можна було. А там двері не зачинені.

Цей будинок був дуже схожий до їхнього будинку в Мелітополі, майже те саме планування. Та зараз їй потрібна інформація, чи є в будинку бібліотека, а може є комп'ютер?

Кабінет знайшла швидко, а в ньому по під стінами шафи з книгами, також на робочому столі був комп'ютер. 

Почнемо з книг. Помалу рухалася розглядаючи книги. До неї нарешті дійшло, що мова українська, і книг на іншій мові не було. Привернув увагу манускрипт, що був під склом на окремо встановленій тумбі, легенько підняла скло, та витягнула його.

Присіла за його стіл, щоб подивитися про що в ньому мова. А він з цікавою назвою " Україна - колиска світів". Ого, це що місцеві міфи? То про що вони?

" Народження світів.

Три світи зародилися Екраїна, Кришталь, Серебрія. А мати їхня Україна. 

Екраїна, Кришталь, Серебрія - сестри, які стали засновницями світів та створювали їх на свій розсуд. Головне, що їх поєднувало- спільне коріння, їхній рід пішов з маленького села з України. Тому в кожному з цих світів є зв'язок з ненькою Україною.

Кожна з них передавала у спадок своїм нащадкам знання та силу магії, яка не доступна іншим. 

Сила роду передається по жіночій лінії, з покоління в покоління. 

Магічні коди світів

Кожен світ має свій магічний код, що дає йому можливість існування та розвитку 

Магічний код Екраїни - серце Вірени.

Магічний код Кришталю - діамантові Очі.

Магічний код Сіребрії - срібні Сльози.

Магічний код передається через кров роду.

Цілісність світів.

Кожен світ має оберігати магічні коди, для сили поєднувати королівські роди світів.

Місця Сили.

В кожнім світі є місце сили, де всі три сили об'єднані. Це місце лікує, підсилює магію, очищає думки, заспокоює. 

Ознаки власниць магічних коді...

І далі обірвався манускрипт.

Цікавий документ, це ж треба тут цілих три світи. Магічні коди, місця сили. Ліда повернула манускрипт місце, та взяла велику книгу, з назвою Історія Екраїни, та читання не бралося. Вечоріло, хотілося поспати. В спальню йти не рішилася, пішла на кухню на диван, вкрилася пледом і заснула.

Крізь сон почула голоси, підняла голову, щоб поглянути через спинку дивана, хто це розмовляє. Втекла не те слово - на кухні імператор варив каву і з ним був ще один чоловік, вродливий і харизматичний. Лягла назад, накрилася з головою, можливо не замітить. Вони говорили:

• Ти ж знаєш де вона, а сказати не хочеш.
• Знаю, але не розумію навіщо вона тобі.
• Сам не знаю. Вона як та скалка, що в око попала.
• Ти маєш сам вирішити, бо я не бачу поки в твоїх діях ніякої послідовності. То сам вирішив, що вона має бути твоєю нареченою, а потім передумав.
• А може вона моя доля? Скажи, ти ж знаєш.
• Знаю, але не скажу. Ти що мені заявив, коли з Ноною прийшлося розлучитися, що ти не хочеш більше знати наперед хто твоя доля і я заприсягся тобі, що не скажу і навіть ніякої підказки не дам.
• А тепер я боюся помилитися, бо тут мені жити тисячу років, а жити без кохання тисячоліття таке собі. Пішли присядемо на диван. Ти ж мене для чогось покликав сюди.
• Та ні, я маю ще справи. А в тебе також зараз буде справа.
• Боже, яка ще справа. Я вже сьогодні замучився шукати це дівчисько, мабуть знову в печері, а я туди не можу потрапити. От скажи, я ж сильний маг, а в печеру зайти не можу, а це дівчисько без ознак магії, ширяє туди-сюди.
• Георг, ти сліпий і глухий впертюх. Мені пора, а вам панянко гарного вечора з нареченим.
• Що?