Серце Вірени

8. Холодний розрахунок

Охо розбудив на світанку, і для чого. Просто захотів побалакати.

  • Охо відстань, я тільки недавно заснула.
  • Нам потрібно поговорити.
  • Тобі що дня мало?
  • Я не можу чекати.

Ліда відкрила очі, підсунулася вище, щоб не розмовляти належачи. 

  • Що в тебе сталося,  що не може зачекати?
  • Твоя обручка. Ти нас покидаєш?
  • Не звертай на неї увагу, це фікція.
  • То навіщо ти її надягнула на палець і що ти знову робиш в покоях імператора?
  • Я буду тут жити цілий рік в якості нареченої імператора.
  • Він зробив тобі пропозицію?
  • Ми уклали угоду на рік, після чого розірвемо заручини.
  • От навіщо ти в це вляпалася? Щоби плакати  ночами, так як вчора?
  • Я постараюся уникати його величності, у нас лише спільні сніданки і вечері, решта часу можна робити що завгодно.
  • Ти в це віриш?
  • Я планую так робити.
  • Розкажи свої плани  Богу, нехай він посміється з них.
  • Охо відчепися. Я ще трохи посплю.

 

Ліда і справді заснула , снилася мама,  яка її сварила за заручини, а Ліда пробувала виправдовувати свій необдуманий вчинок, але мама доводила їй, що вона вчинила як вітряне дівчисько. Що жодна нормальна дівчина не зробила із себе посміховисько, бо після розриву заручин вона ним стане. А Ліда казала, що в неї буде готель, та це ніяк не діяло на маму. Проснулася в холодному поту, їй так давно не снилася мама, невже вона справді прийняла помилкове рішення. А може її бабуся підкаже що робити,  але як із нею зв'язатися? В двері постукали, Ліда натягнула ковдру аж до носа та дозволила увійти. В кімнату увійшла покоївка з її новим одягом, Ліда попросила розвішати його в шафі. Коли покоївка пішла, вона прийняла душ, вдягнула новий брючний костюм молочного кольору, під нього темносиню футболку,зручне взуття  та пішла на перший сніданок з імператором. 

Застала його в кабінеті, він вже працював, перевів на неї погляд, прискіпливо вивчав,  а потім видав:

  • Можна було підібрати більш елегантний образ. Тобі треба повчитися багато чому.

Ліда дивилася на нього і розуміла, що якщо скаже хоть слово,  то воно закінчиться великим скандалом.

  • Я так розумію, ви поснідали. Тоді гарного дня.

Обернулася і миттю вийшла з кабінету, їй треба кудись сховатися від усіх. В печеру,  точно.

  • Срібна вода, тиха вода.

 

І вона  посеред печери, та гори все синім полум'ям.

Мама навіть з того світу виявилася правою, і тепер точно розуміє, що зробила помилку. Але після бою кулаками не розмахують, потрібно обдумати свої дії таким чином, щоб імператор не зачіпав її, а краще взагалі не пересікатися. Якщо вчора не хватило клепки відмовити. З апартаментів не вийде з'їхати, десь колись потрібно буде з'являтися на офіційних міроприємствах, а ще сніданки і вечері. Голова йшла обертом. А може повернутися на Землю? Тут цікаво, і магія є. Ні однозначно не варіант. Думай Ліда. Ти маєш зробити себе першим гравцем. Ліда то ходила по печері, то сідала на кришталеві валуни, то опускала ноги у воду, рішення не приходило. Я не стану  супер красунею перед якою ніхто не зможе встояти, я не знаю як себе вести між всіма цими панами, по факту я ніщо для них, я нічого не вмію. 

Стоп, я вмію виправляти магію, а це не мало. Потрібно з'ясувати скільки магів потребує такого втручання. Але на це потрібні мабуть документи, і я знову нічого не маю. Замкнуте коло.

Ну що ж залишається діяти за обставинами, інакших варіантів немає. Тоді переодягнутися в спортивний костюм і в гори, пройтися, подихати, може там щось надумаю. Пішла до дверей, задумала свою кімнату в готелі, не спальню в апартаментах - відкрила двері і вийшла в спальні, і аж тут до неї дійшло. Вона ж переміщалася з Увою і Ветою без допомоги дверей, та і імператора переміщала туди сюди думкою. Швидко переодягнулася і в думках уявила себе в будинку імператора на полі сяючих іринимів. Через секунду стояла посеред його кухні. Вау! Вона вміє переноситися!!!! Тепер на витяги до готелю. І вже стоїть на витягу!!! Тепер до будинку Ірини Атаман. Опа і стоїть перед ворітьми будинку. А тепер в свою кімнату.

Впала на ліжко щаслива, це наскільки круто. Для неї тепер немає обмежень. Їй не потрібно автомобілів, поїздів, літаків. В шлунку так голосно завурчало, що нарешті до неї дійшло, що вона голодна. У неї є квіткова сукня з рукавами, проста але вона їй сподобалася, коли їздила в Лерек з Керією, прості білі макасини. В дзеркалі стояла дівчина з біло-срібним волоссям, що досягало майже до ліктів, очі блищали сріблом. Вона себе не впізнала, волосся виросло за півдня на сантиметрів тридцять, і тепер приховане срібне волосся відросло, але виглядало дуже гарно, а очі стали срібно-сірі. Добре, що хоч не видно в них діамантів, бо як іти поміж людей і магів. Вона собі подобалася, ніколи не мала такої довжини волосся, дуже рідко вдягала сукні. Тепер піти поїсти, а потім можна і до княгині змотатися.

 

В ресторані майже нікого не було, в цю пору майже всі або в горах або на екскурсіях, сиділо кілька пар. Вона пройшла до столика, що на терасі та сіла у сонячне місце, їй хотілося погрітися на сонечку. Волосся світилося на сонці і їй так було добре, що навіть очі прикрила та зручно вмоситившись на кріслі приймала сонячні ванни.

  • Ліда, ти що спиш?

 

Вона відкрила очі, перед нею стояв  пан Терес, він уважно дивився на неї, вивчаючи зміни у зовнішньому вигляді.

  • Заснула на сонці? - перепитав він.
  • Та ні, просто закрила очі, поки офіціанта чекаю. Хочу щось поїсти.
  • Можу біля тебе присісти?
  • Пане Терес, сідайте. Чого ви ще перепитуєте?
  • Ти ж тепер наречена імператора, я й не знаю чи можна з тобою розмовляти.
  • Пане Терес, давайте не будемо про це. Вам же щось потрібно від мене. Так?
  • Так, але спочатку запитаю. Що з твоїм волоссям, ти його пофарбувала?
  • Ні, навпаки це моє справжнє відросло. І воно срібне. Ще будуть питання?
  • Є прохання. В готелі ходять чутки, що ти можеш виправити магію, якщо це так, то дуже потрібна твоя допомога.
  • Вам? У вас ніби все добре з магією.
  • Не мені, маленькій дівчинці. Їй місяць від народження, вони вчора заїхали в готель.
  • А звідки ви знаєте, що в неї проблеми з магією?
  • Батько маг-цілитель, мій племінник. Допоможеш?
  • Пішли.
  • А ти ж мала поїсти?
  • Нехай офіціант занесе в мою кімнату.
  • В апартаменти?
  • Ні, в мою кімнату.
  • Добре.




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше