7. Карти на стіл

Дивне відчуття, водночас приємне і бентежне, відчувати його руку на своїй. Вони йшли мовчки через поле, зорі світили на небі, а квіти на полі, шлях до будинку зайняв хвилин десять, а її шалене серце так калатало, що здавалося вилетить з грудей.

Невеликий будинок стояв одиноко в зеленому садку.

Двері відчинені, але в будинку нікого не було. Простора кухня- вітальня, ідеальний порядок. 

• Каву будеш?
• Так, якщо можна з молоком.
• Можна.

Ліда присіла на диван, та спостерігала як імператор варить їй каву, цікаве видовище, але також видно, що він не вперше займається приготуванням напою.

Імператор подав їй каву та сів навпроти:

• Хочу вибачитися, за те що налетів на тебе. Просто ти дещо поламала мої плани, але так навіть краще. Одне питання дети взяла сукню такого кольору?
• В магазині,  де ж іще.
• Не могло бути в магазині сукні такого кольору, бо я ще в минулому році наклав магічну заборону на поставки тканин такого кольору  та відповідно суконь. Бо обрав такий колір для свого костюму на цей бал.
• Я купила сукню в магазині, її назва "Зоряна ніч', чек і коробка є в готелі, можу показати.
• Це вже цікаво, з цим я розберуся пізніше. Так от ти стала свідком деякої розмови, яку б я не хотів розголошувати, або навіть не так. Я б хотів залишити це в таємниці, бо ці персони не знають, що за ними спостерігають.
• Я буду мовчати.
• Не спіши і не перебивай старших, бо в тебе є така риса, завжди вкладати своїх п'ять копійок. Багато хто спить і бачить мене своїм зятем, а я поки не збираюся одружуватися в найближчі п'ятдесят років. Але їхні підступні плани потрібно поламати, без кровопролиття. Я не хочу нової війни. А в тебе є інформація  про яку я маю знати?

Ліда слухала його і не вірила своїм вухам, він щось їй розказав поверхнево, без деталей, або знову щось набрехав. Та все ж таки вирішила розповісти почуте в лісі. 

• Є дещо, що вам потрібно знати.
• Два дні, і в тебе нові секрети? Тебе не можна відпускати навіть на крок від себе. Розповідай.
• Після сніданку, ну коли ви перевіряли мою ідею, до мене причіпилися ваші мисливиці.
• Хто мої?
• Мисливиці за імператорською короною.
• То по-твоєму я здобич?
• Я б сказала - трофей.
• Чомусь знову хочу тебе придушити, але на цей раз стримаюся, розповідай далі.
• Я захотіла побути наодинці і пішла в ліс. Присіла на повалене дерево, за яким мене не було видно і почула розмову про те, що принцеса має вас окрутити за допомогою своєї магії-хамелеону, бо вони хочуть перемоги у битві, якщо програли війну.
• Ти це точно чула? Може тобі причулося?
• Точно.
• І яка з принцес має магію-хамелеон?
• Я не бачила співрозмовників, але точно не Вета.
• А чому ти вирішила, що не Вета?
• Бо у неї були серйозні проблеми з магією.
• Були?
• Так були, але вже немає. І вона та її батьки дали магічну клятву, що будуть завжди на моїй стороні.
• Ліда, на твоїй. А не на моїй. Це різні речі.
• Ні на моїй, значить на вашій, ваша величність. Я не зраджу батька Ірини Атаман.

Він замовк,  та не докопувався більше до неї. Ліда дихнула та взялася за каву, але через секунду допит з упередженням продовжився.

• А що за проблеми з магією були у Вети?
• Надірвана магія,  їй постійно хотілося зірвати з обличчя шкіру. І це її захоплення мотоциклами через цю проблему, вона поїздкою на мотоциклі зменшувала біль та печіння обличчя.
• І ти їй допомогла?
• Так, я їй допомогла.
• Як?
• Перенесла її в кришталеву печеру, де вона занурилася в срібну воду.
• Ти можеш переноситися?
• В кришталеву печеру можу, в інші місця не пробувала.
• Перенеси мене.
• Навіщо, у вас немає проблем з магією.
• А що мають бути обов'язково проблеми?
• Не знаю, я була там тричі, два рази через проблеми з магією,  один раз через проблеми з вами, ваша величність.
• То ти спробуй, бо в тебе зараз знову будуть проблеми зі мною.
• Ви мені погрожуєте, ваша величність?
• Ні, я не знаю як тебе впросити. Я хочу подивитися на те диво, про яке всі розповідають, але ніхто не бачив. Перенесеш?
• Не знаю чи вийде,  але сідайте поруч.

Через секунду він вже сидів поряд, Ліда взяла його за руки та промовила:

• Срібна вода, тиха вода.

Вони опинилися в печері, імператор розглядав все навколо як мала дитина. Підійшов до озера, довго вдивлявся у воду, і весь час мовчки. 

• Неймовірно, -  сказав імператор,  а Ліда подумки відповіла - нарешті прорвало.

ВІн очікувано скинув туфлі та вступив ногами у воду, оглянувся до неї:

• Таке відчуття, що я заново народився, це озеро дарує такі сили, що хочеться літати. Я дякую тобі, ти зробила для мене неймовірний подарунок.  Але пора повертатися.

За кілька хвилин вони сиділи на дивані в його будинку на полі сяючих іринимів. 

• Ліда,  а ти ж могла мені відмовити?
• Так, то ви не хотіли в печеру?
• Навпаки, останні десять років, дуже часто думав як її знайти.  Ну що ж трохи твоїх секретів стали моїми,  мені це до вподоби. Тепер розкрию деякі карти і я. Я тобі вже казав, що в мене щодо балу були плани,  так от частиною мого плану була ти.
• Що? Чому? Для чого?
• Тихо, не закіпай відразу. Після відкриття готелю,  я зрозумів як я маю зламати плани моїм вірним підданим. Я зробив тебе частиною своєї гри. Я спеціально запросив тебе на бал, бо по  факту ти служка з королівського готелю, не більше. А ти ще так вчасно напилася, де я став героєм світських пліток. Не треба так дивитися, я імператор у мене завжди є кілька планів, я стратег. Я мав запросити тебе  на перший танець,  бо перший танець віддають тій, до кого маєш симпатію. Це на деякий час би перенесло фокус з мене на тебе, і в мене було б більше можливостей відстежити усіх замішаних в цій шлюбній історії. Але ти поставила все з ніг на голову,  і я все рівно знайду того хто підсунув цю сукню і прикраси у вигляді іринимів та зараз мова про інше. Я пропоную тобі угоду.
• Яку?
• Зайняти місце моєї нареченої.
• Що?
• Все буде чисто формально,  ніяких претензій чи зазіхань з мого боку. Тільки ділові відносини.
• А як ви плануєте розірвати наші фіктивні заручини?
• Ти ще їх не уклала, а вже питаєш як їх розірвати. Що зовсім не подобаюся?
• Не думала про вас, як про чоловіка.
• Вперше чую, що про мене не думають як про чоловіка. Але з тим, я ще не думаю, як їх розірвати, бо ти ще не погодилися. В нас буде рік, щоб придумати причину розриву.
• Якщо погоджуся, що маю робити? Які в мене будуть обов'язки?
• Супроводжувати мене на світських заходах, подорожувати, жити під одним дахом, але в різних кімнатах, снідати та вечеряти разом. Проводити разом вільний мій час.
• Типу тюрми строгого режиму.
• Десь так.
• А навіщо мені це? Що немає чим зайнятися? У вас скільки дівчат, що будь-яка з них погодиться без умов.
• Ти найкраще підходиш на цю роль, рідні немає, з подруг тільки моя донька та княгиня. І я не залишуся в боргу, по закінченні угоди я збудую тобі готель. Тобі ж подобається займатися готелем?
• В мене є умова.
• Оце вже інша справа, яка твоя умова?
• Ми будемо жити в Серці Вірени, і це не обговорюється. І я не проти, щоб ви збудували мені не величкий готель в горах.
• То це згода?
• Так , це згода.
• Ми зараз повернемося на бал, де я представлю тебе як свою наречену, і на цім завершу навіть не розпочавши відбір наречених. Чого смієшся?
• Ви казали, що я не попаданка, а зараз я ніби героїня роману. Треба ж відбір наречених.
• Ліда, це реальність, і ти не героїня роману. Ти моя помічниця. Йди поправ макіяж і ми повернемося до палацу.