Серце Вовка: Спадщина Кланів 2 частина

Розділ 62

Луція сиділа в своїй кімнаті, готуючись до чергового тренування, коли раптово в кімнату влетіла поштарка і передала їй конверт. Луція здивовано підняла голову, бо не очікувала листа. Вона взяла конверт з красивим гербом і відчула, що щось важливе в ньому приховано.

«Цікаво, хто міг надіслати?» — подумала вона і, не зволікаючи, відкрила конверт. В листі була лише одна коротка фраза:

"Луціє, ти не одна в своїх почуттях. Я тут для тебе. Чекаю на тебе в наступному тренуванні."Підпис: Вадим.

Луція замислилася, тримаючи лист в руках. Вадим? Хлопець, з яким вона познайомилася під час одного з тренувань у Клані Дмитра? Вона пам'ятала його погляд і тон, коли він сказав ці кілька слів на змаганні. Але що це все означає? Чому він так вирішив?

В її серці закипіла суміш емоцій. Їй було важко зрозуміти, чи це щирий жест підтримки, чи ще одна спроба змінити її погляди. Вона відклала лист на стіл, не знаючи, що робити з цією інформацією.

«Цікаво, чи це тільки початок?» — запитала себе Луція, замислюючись над тим, що саме чекає на неї попереду.

З того часу її думки ще більше переплуталися. Вона відчула певне тиск і цікавість щодо того, що відбудеться далі, але в глибині душі вона знала одне — вона повинна знайти своє власне місце в цьому світі, незалежно від того, хто йде поряд з нею.

Тим часом тренування та навчання продовжувалися.

 




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше