Серце Вовка: Спадщина Кланів 2 частина

Розділ 43

Коли всі вже жартували і сміялися після битви, сталося щось несподіване. Настя, яка завжди була впевненою і гордою, зробила крок вперед і рішуче поцілувала Димара.

Настала тиша.

Димар ошелешено застиг, не знаючи, як реагувати. Його очі широко розкрилися, а потім на обличчі з’явилася легка усмішка.

— Що це було? — нарешті запитав він, хриплувато, дивлячись на Настю.

Настя підняла підборіддя і відповіла з хитрою усмішкою:

— Обіцяний поцілунок. Або ти думав, що я пожартую?

Брати засміялися, а дівчата почали шепотітися між собою. Луція, яка спостерігала за всім збоку, хмикнула:

— Ну що ж, Димаре, здається, ти тепер не просто переможець, а й найщасливіший із нас тут.

Димар не заперечував. Його погляд змінився – тепер у ньому було щось нове, щось, чого він сам ще не до кінця розумів.

Але довго розбиратися у своїх почуттях не було часу.

Старійшина клану голосно вдарив посохом об землю, привертаючи увагу всіх:

— Свято скінчилося. А тепер – до справи. Ви пройшли випробування сили. Але попереду – найголовніше випробування вашого життя.

Напруга зависла в повітрі. Що ж чекає їх далі?

Дроянда

Подобається

#3153 в Фентезі
#720 в Міське фентезі
#7077 в Любовні романи
#1788 в Любовне фентезі

У тексті є: фентезі, романтика, пригоди

Відредаговано: 17.03.2025

Додати до бібліотеки

Поскаржитись