Розділ 38

Коли Луція, брати та дівчата повернулися до клану, всі чекали на рішення старійшин. Феш, як глава клану, стояв попереду, його погляд був серйозним і твердим. Василиса стояла поруч, зберігаючи спокій, але в її очах читалося хвилювання.

— Ви порушили наказ, — почав Феш, дивлячись на дівчат, які вирушили разом із братами. — Ви пішли без дозволу, ризикуючи не лише своїм життям, але й нашою місією. Це не можна залишити без уваги.

Дівчата, які ще недавно сміялися разом із братами, тепер стояли перед старійшинами, опустивши голови. Вони знали, що їхній вчинок був безрозсудним, але вони не могли залишити хлопців одних у тій небезпечній подорожі.

Луція, яка завжди підтримувала своїх подруг, зробила крок уперед.

— Батьку, вони пішли не через дурість чи свавілля. Вони хотіли допомогти. Хотіли показати, що вони теж частина клану, що вони можуть бути воїнами.

Феш подивився на доньку і тихо зітхнув.

— Допомога не означає непослух. Якщо ви хочете бути частиною клану, ви повинні розуміти правила і слідувати їм. Ваше покарання — довести свою відданість не словами, а діями.

Він подивився на старійшин, і ті кивнули.

— Ви будете тренуватися разом із молодими воїнами клану. Ви будете виконувати завдання, які допоможуть вам зрозуміти справжню цінність дисципліни та відповідальності. Якщо ви справді хочете бути частиною цього світу, ви повинні заслужити своє місце.

Дівчата переглянулися між собою. Це було не просто покарання, а шанс довести, що вони не слабкі.

— Ми готові, — сказала Настя, піднімаючи голову.

— Ми не підведемо, — додала інша дівчина.

Феш усміхнувся краєчком губ.

— Подивимося. Тренування починаються завтра.

Брати стояли осторонь і ледь помітно усміхалися. Вони знали, що їхні дівчата не здадуться. Вони стануть ще сильнішими, і разом вони зможуть досягти більшого.

Луція перехопила погляд Марка і тихо промовила:

— Ну що ж, братики, тепер у вас буде ще більше суперниць на полі бою.

Всі засміялися, знаючи, що це лише початок нового шляху.