Серце Вовка: Спадщина Кланів 2 частина
Розділ 31
Подорож до старійшини була довгою і виснажливою. Дорога вела через густі ліси, де шуміли стародавні дерева, а вітер ніби нашіптував їм забуті легенди. Луція йшла поруч із братами, намагаючись не відставати від батька, який крокував попереду, немов відчував щось невидиме для інших.
— Феш, ти виглядаєш стурбованим, — тихо мовила Василиса, його дружина, яка йшла поряд.
— Я просто знаю, що цей день змінить усе, — відповів він, не сповільнюючи кроку.
Луція перехопила погляди братів. Вони теж це відчували. Наближається щось важливе.
Нарешті, перед ними з’явилася стара дерев'яна хатина, поросла мохом і прихована між деревами. Феш підійшов до дверей і тричі постукав.
— Входьте, — пролунав глибокий голос ізсередини.
Вони переступили поріг і побачили старого чоловіка з довгою сріблястою бородою. Його очі світилися, наче він бачив крізь час і простір.
— Ви прийшли, — промовив він, уважно дивлячись на Луцію та її братів.
— Старійшино, ми шукаємо відповіді, — сказав Феш.
— Я знаю. Правда завжди знаходить шлях до тих, хто готовий її почути.
Старійшина провів їх до великого кам’яного столу, на якому були розкладені старовинні сувої та карти.
— Ваш рід не такий простий, як ви думаєте, — почав він.
У кімнаті запала тиша. Луція відчула, як її серце прискорено забилося.
— Розкажіть нам усе, — впевнено сказала вона.
Старійшина хитнув головою й почав свою розповідь…
#3200 в Фентезі
#732 в Міське фентезі
#7200 в Любовні романи
#1820 в Любовне фентезі
Відредаговано: 17.03.2025
Рекомендації книг, Промокоди і Знижки
Підпишись на канал Букнет в Телеграмі і слідкуй за повідомленнями
