Наступного ранку клан зібрався біля великої площі. Сонце тільки почало підніматися над горизонтом, заливаючи все ніжним золотистим світлом.
Луція поправила ремінь на своєму плащі та озирнулася. Брати стояли поруч, перевіряючи свої речі. Всі були готові до подорожі, але у повітрі відчувалася легка напруга.
Старійшина клану, піднявшись на невисоку платформу, заговорив:
- Сьогодні важливий день. Ви вирушаєте в дорогу, яка змінить вас. Запам’ятайте: ви — не просто воїни. Ви — наші нащадки, наша надія.
Луція зустріла погляд старійшини й відчула, як у грудях спалахнуло тепло. Вона знала, що ця подорож буде не лише перевіркою сили, але й випробуванням їхньої вірності одне одному.
Брати стояли мовчки, уважно слухаючи слова мудреця. Деймон, як завжди, виглядав впевненим. Сіріус стискав у руках талісман, який отримав від матері. Алекс скептично підняв брову, ніби йому все ще не вірилося в серйозність моменту.
Старійшина закінчив промову:
— Нехай удача буде на вашому боці. І пам’ятайте: клан Кліка завжди буде вашим домом.
Луція глибоко вдихнула і зробила крок уперед.
— Ми повернемося, — впевнено сказала вона, — і доведемо, що наша сила — у єдності.
Брати кивнули, і разом вони вирушили в дорогу. Попереду чекала невідома подорож, сповнена випробувань, небезпек і, можливо, нових відкриттів.
#3189 в Фентезі
#727 в Міське фентезі
#7165 в Любовні романи
#1811 в Любовне фентезі
Відредаговано: 17.03.2025