Я ненавидів повертатися додому, адже це було занадто боляче для мене. Батько майже не сприймав мене, до того ж доводилося постійно грати ідеальну родину. Кароліна завжди намагалася якось підтримати мене, та я відчував, що без мене їм набагато легше.
Я взагалі завжди старався жити в тому образі, який створив собі сам. Один з найкращих студентів в Академії, щасливий та багатий. Проте все було зовсім інакше. З самого дитинства, після того страшного випадку, я не можу нікого підпускати близько. Вони не мають дізнатися мою таємницю, адже тоді я стану вигнанцем.
Однак Каталіна вже почала наближатися занадто близько до мене, хоч я і намагався цього не допустити. Ця дівчина привернула мою увагу в перший навчальний день лише тим, що вона сестра декана. І весь цей час мені було байдуже на одногрупницю, яка нічого з себе не представляла. Принаймні я так думав. Проте сама вона змогла розгадати мене і побачити той страх, що я так відчайдушно намагався приховати.
І вона зберігає мою таємницю. Це було дуже дивно для мене, бо я думав, що вона ненавидить мене після всіх тих слів, які я говорив в її сторону.
А це означає, що вона набагато краща за мене...