Серце вовка
Алекс
- Ти знаєш, важко це визнавати, але Каталіна і справді дуже талановитий боєць. - сказав Брай, помічник ректора Академії Метаморфів, і мій найкращий друг, коли ми сиділи в моєму кабінеті. - Коли ти наполягав на тому, аби ми взяли її, сумнівався кожен. Складалося навіть враження, що ти просто хочеш влаштувати свою молодшу сестричку. Хто знав, що на третьому курсі їй і справді все вдаватиметься.
- Ну, ми обидва з тобою знаємо, чому в неї це виходить. - посміхнувся я.
- Але дракон не обрав би слабкого духом метаморфа. Або тут приховується дещо інше, про що ти мені точно не розповіси. - він видихнув. - Всі ми знаємо, що стіни мають вуха. І мені здається, що щось таке є в Каталіні.
Він навіть не уявляв, наскільки був близький до правди. Та справа не в тому, що я боявся за те, що він може комусь розповісти. Насправді нас справді міг хтось почути, або магією дістати з нього спогади. Я захищав не лише таємницю походження Каталіни, а й самого хлопця.
- Просто знай, Алексе. Якщо потрібна буде допомога, то я завжди буду поряд. Я на твоєму боці в будь-якому випадку. - посміхнувся Брай.
- Я знаю, брате. Знаю.
Може він і не був мені кровним братом, та я відчував справжню дружбу, що пов'язувала нас. І це ніколи не зміниться...
#513 в Любовні романи
#115 в Любовне фентезі
#121 в Фентезі
Відредаговано: 03.09.2021
Рекомендації книг, Промокоди і Знижки
Підпишись на канал Букнет в Телеграмі і слідкуй за повідомленнями
