Глава 5

Доволі швидко закінчилися уроки, а це значить, що настав час мого першого тренування з іншими метаморфами, що отримали силу дракона. А я ж досі не знала, хто вони такі. Лише Делія, що буде з нами, мене заспокоювала. Виявилося, що вона має силу повітряного дракона. А інші ж хлопці з нашого курсу. І це так дивно, що ми навчалися разом. Щось мені це не подобається, тому треба буде про все розпитати в Алекса. А я ж, з неабияким нервуванням, увійшла до тренувальної зали. Слідом з'явився і мій брат. І я ледве стримала здивований зойк від тих студентів, який побачила тут. Досить швидко мені представили їх сили. Делію я і так знала, адже подруга сама мені розказала. Та все ж почути це ще раз було не менш вражаючим.                                                                                                                              

Льодяним драконом був Томас. Він був одним з найкращих студентів, проте посідав лише п'яте місце у рейтингу. В них було постійне суперництво з Делією, що підсилювалося взаємною, а я в цьому впевнена, симпатією. Хлопець міг перетворюватися на лиса та ведмедя. І я бачила його в бою, він і справді дуже крутий. Не хотілося б зустрітися з таким при не найкращих обставинах. І у битві я б хотіла, щоби він опинився саме на моїй стороні. Але хлопець був дуже закритий, віддаючи перевагу часу наодинці із собою. Хоча, може тут все змінюється.                                                                          

Наступним же був Ліам, місцевий клоун. І це ж треба таке, що йому дісталося саме роль земляного дракона. Скажімо так, ось той метаморф, якого точно не варто брати у свою команду. Він би точно займав останнє місце в рейтингу, якби я не була ще гіршою. І це при тому, що він має досить круті здібності. Якщо мене тут тримали лише через брата, то його через дар, яким він володіє в ідеалі. Хлопець міг перетворюватися на шаблезубого тигра та грифона. А перші вважалися ж давно вимерлими. А ще він найкращий друг Адама.                                                                                    

Який, до речі, теж тут. І він в нас вогняний дракон. Ну хто б сумнівався. Я чомусь одразу думала, що він один з цих чотирьох студентів із силами. Він же ж зараз не зводив з мене погляду. Звичайно, стільки змін в один день не вміщаються в його маленькому мозку. Цікаво, а чи спробує він підкатувати до мене, як було на початку з Делією? Та вона дуже швидко дала йому зрозуміти, що її цікавить інший тип хлопців.                                                                                                                                                                

- Всім доброго дня. - привітався Алекс. - Каталіну ви знаєте, та тепер вона буде тренуватися з нами. Останній дракон, водний, є в нашій команді.                                                                                            

На мить в приміщенні повисла незручна тиша. Так, вони явно тут тренуються не перший місяць, і тут прийшла я. Дівчина, що зовсім нічого не вміє. Я впевнена, що в деяких навіть виникло питання, чому дракон віддав силу саме мені. Можете бути впевненими, що я сама думаю про це від того самого моменту.                                                                                                                                                   

- Добре, тоді ми почнемо. Ви відпрацьовуйте стихійну магію, а я поки протестую Каталіну. - сказав брат, і всі одразу ж послухалися. - Подивимося, що ти вмієш. На цих уроках ми саме тренуємо здібності. Тому...                                                                                                                                                                  

Він натиснув якусь кнопочку, і частина підлоги розсунулася. А звідти висунувся невеличкий басейн з водою. А вони тут підготувалися. Напевно, в кожного був власний куточок, де вони могли безпечно практикувати сили. Обернувшись до інших, я це і побачила, однак так і не зрозуміла, що я маю робити. Алекс показав знаком підійти ближче до басейна, що я і зробила.                                                      

- Магія зараз наповнює тебе зсередини. Я впевнений, якщо ти потягнешся до неї, то відчуєш. Але тут головне не перестаратися, бо можна затопити школу або перетворитися на дракона. А через те, що ти ще не тренувалася, це може стати небезпечним для тебе. - посміхнувся брат. - Просто спробуй створити маленький струмочок води, що підіймається над басейном.                                                        

Але магія це ж лише для чарівників. Метаморфи не володіють навіть найпростішою, тому я просто не знала як це можна робити. Але ж, послухавшись поради, я внутрішньо візуалізувала магію, що знаходилася всередині мене, і потягнулася до неї. Якийсь інстинкт змусив витягнути руки перед собою і спрямувати на цей басейн свої сили. Але нічого не відбулося. Я спробувала ще раз, а потім ще. Та результату не було ніякого. Може дракон таки помилився?                                                                

- Нічого страшного, спочатку ні в кого не виходить. - намагався мене заспокоїти брат. - Не варто хвилюватися, на все потрібен час.                                                                                                            

- Але ти так впевнений, що в мені є ця сила. Може це не так? - спробувала я.                                       

- Ну, по-перше, я ж теж був там. Дракон виніс тебе на берег, а потім просто розчинився у воді. Те, що народилося там, туди й повертається. - просто відповів Алекс. - Ця сила точно передалася тобі, проте потрібен час, аби навчитися нею керувати. До того ж ми ще не знаємо, яка особливість проявиться.     

- А в них яка? - я вказала на інших студентів.                                                                                         

- Ну, у Делії виростають довгі кігті, у Томаса все тіло набуває голубуватого кольору, Ліам отримує роги, а в Адама очі стають червоними.