До мого виступу залишився день. Всі навкруги метушилися, всі готувалися а я просто сиділа і пила чай дивилася на цей дурдом. Мій номер уже був завчасно готовий і я просто відпочивала. Я не хвилювалася я була впевнена в своїх силах якщо не сподобається, то в мене ще є багато варіантів роботи і крім них. Це був просто звичайний день до одного випадку ввечері. Я підозрювала що дівчата бачиши в мені сильного противника захочуть зіпсувати мій виступ тому була готова. Замість мого плаття висів мішок під ілюзією, а на місце туфель я поставила старі шкарбанці клопотливо принесені Лілією. Якась дівчина попалась у пастку і получила легкий заряд током. Тому з легкою головою і усмішкою на обличчі лягла спати.
Оххх... ненавиджу вставати так рано це просто жахливо. Але треба. Ми провели декілька репетицій зранку поки половина дівчат не прокинулась а друга половина красилась. Потім сиділа у своїх апартаментах в очікуванні вечора.
Четверта година. Всі уже збирались. Я також коли приходили кравці я замовила у них кофейне сукню для самого прийому і білу блузу без плечей з широкою, циганською, червоною спідницею. Сукня для прийому була фасону принцеси, тобто корсет трішки прикрашенний камінням і фатінова об'ємна спідниця. В купі з розпущеним волоссям це виглядало неперевершено ще, неперевершеності додавав макіяж, легенький ледь помітний. Також під колір плаття мені видали маску з камінчиками по краях, як я і просила не на палочці, як в інших, а на зав'язочках які ми сховали у волоссі. Мені моє відображення дуже сподобалось воно не робило мене розфуфиреною фіфою а лише трохи прикрасило. Але яких мук мені це все коштувало, ми просиділи перед дзеркалом дві години і до того ще годину готували образ для виступу який мені до гримерки принесе Ліля. А щодо гримерки то вона у нас спільна і щоб не ризикувати костюмом вона занесе його перед самим номером. І вже там я буду переодягатися.
Коли йшла на прийом трішки тіпало від побаченого там серед людей стояли справжні ельфи ( звичайно в масках) мене навіть пару разів запросили на танець, ну як пару з десяток точно. І через це на мене п'ялилися всі дівчата яких запрошували лише 1-2 рази. Але гордості я не відчувала, ельфи це в своїй більшості дуже самозакоханий народи яким крім себе важко побачити когось ще, вони мажори яких мало тому що майже весь іх рід дуже багатий і вонирахують що майже боги. Авжеж є і винятки це ельфи кравці які приходили до мене, вони самі заробляють собі на життя і не мають такої самозакоханості як інші.
Виступи дівчат були одноманітні, одна щось магічила з вітром, інша з водою нічого цікавого.
Ось і прийшов мій час для виступу. Лілі зв'язала мені об'ємний пучок щоби недай Бог не обпалити волосся одягла червону маску. Нус... почнемо шоу.
Я вийшла на середину паркету оточеного людьми, на мене повернулися ледь не всі маски в залі, я кивнула і оркестр почав гру. Вибрала мелодію пісні Roundtable Rival Ліндсей Стирлінг, дівчата що стояли збокуподали мені ланцюги на кінцях яких була тканина пропитана керосином. Вони підпалили їх і я почала свій танець.
Енергійно розмахуючи тими ланцюгами з вогнем я проносилась над паркетом майже літаючи над ним. І ось раптом від вогників на моєму атрибуті стали відділятись ще з десяток таких і вони стали танцювати разом зі мною в такт. Це виглядало феєрично всі гості які до того відносились до номеру скептично зараз захоплено поглядали на танець. Коли я закінчила зал на хвилину захопила темнота бо до того його освітлювали лише мої вогні. Світло повернули але між зпрошених тиша, потім рідкі плески, і раптом в зал увірвався гул, гул від оплесків та овацій в мій бік. Я вклонилась і вийшла. Серце гуло в кові адреналін- це було класно.
Потім повернулась на бал. Він уже підходив до кінця і по ідей мали обирати королеву балу.
Хм... так і є, як тільки я уввійшла побачила Лерда Стейза який говорив:
-.... тому методом голосування, ми обрали королеву для нашого принца-- він вказав на темноволосого юнака, і знайшовши мене очима продовжив-- і королевою стане.......... Христина Аметист.
Я ошелешено на нього дивлюсь а він либиться мені і ще й навкруги оплески. І поки я не відійшла від шоку до мене підійшов той самий принц і запросив на танець. Ну і я пішла танцювати в такому стані я просто нічого не соображала. Зпам'яталась десь на середині танцю він всміхався і чомусь його сині очі здавались мені знайомими.
І ось над залом пронісся чоловічий голос.
-- Час знімати маски-- і всі стали їх знімати, дівчата їх просто відсували а чоловіки розв'зували зав'язки.
Доки я оглядалась мій кавалер уже встиг зняти маску.
-- Талер-- викрикнула я. Зі злістю скинула маску.-- гад-- вліпила йому ляпася і втекла.
Я образилась, сильно образилась, він мені брехав, він нащось притащив мене сюди. Щобя змагалась за нього. Хай йде він в жопу, а мені треба випустити пар.
Відредаговано: 21.03.2020