15 розділ Сила

Зранку звичайний розпорядок: встати, вмитись, пробіжка, тренування.

-- Лілі який на сьогодні розпорядок? Є щось новеньке-- запитала я дівчину яка накривала мені сніданок. 

--О так, сьгодні випробування сили.

--Що?-- незрозуміла.

--Випробування сили, визначення сили вашого магічного таланту. Ви всі зберетесь на арені і покажите що вмієте. 

--Зрозуміло, будуть як у конів оглядати наші зуби.--я була незадоволена.-- добре Лілі дякую за снідано я впевнена що все тут смачно.

--Нема за що-- зашарілась дівчина-- я напевне піду у мене ще є справи.

--Так йди якщо що то буду намагатись тебе знайти.

Дівчина вийшла а я глибоко задумалась. Це дивне випробування мені будь якими силами потрібно провалити. Бо судячи з тої літератури яку мені прислав Рудий, я не зможу прорвати щит тому, буду старатись будь якими силами покинути це трикляте місце. Яки з моїх талантів найнепримітніший?

  До початку цього випробування я уже придумала хитрий план не показувати абсолютно нічого. Але не так сталося як гадалося. 

   Лілі яка зайшла за мною щоб провести на випробування, вивела мене у сад де був розташований амфітеатр. Це була місцина де моя нога ще не ступала, тому я з цікавістю розглядала це місце. Дівчата ще зібрались не всі тому я сіла на невеличку лавочку, котрих біля сцени було декілька рядів, і стала очікувати. Дівчата які приходили виглядали вельми кумедно. Їхнє убранство, тобто одяг та зачіски явно натякали на те що вони не мають уявлення про те що будуть робити. Але не мені їх судити, бо навідміну від них я була як жебрачка на фоні принцеси. Та мене це зовсім не бентежить, бо як сказав Рудий "у мене нема ні стида, ні совісті" , з чим не можу не погодитись.  Я була вбрана у жовті бриджі кюлоти* з принтом ананасів і білу футболку. На фоні їхніх суконь і прикрас я зі своїм образом виглядала що най менш дивно, хоча мене це не турбувало.

  Коли звбрались усі учасниці на сцену вийшов міцненький чоловік з явно вираженою сивиною але з тим магічним віком не розбереш чи йому сорок чи сто, маги ж то живуть в три або й в чотири рази довше за звичайних людей. Але дідько з тим, якщо він принц, хоча це мало вірогідно судячи з королеви, то за такого я навіть силою не піду. Та коли він почав говорити все стало на свої місця.

--Доброго дня леді-- привітався він-- мене звати Лерд Стейз сьгодні ваше випробування буду проводити я. Отже я впевнений що ви маєте бажання дізнатись коли ж побачите самого принца, отож ви з ним познайометесь на святковому балу, який буде і святом, і одночасно вашим випробуванням. А зараз буде ваш іспит щодо сили. У мене є довідки про вашу успішність тому збрехати у вас не вийде, також ми засікаємо пересування магії тому можемо визначити силу вашого заклинання і наявність в ньому магії. Тобто ви повинні щось намагічити адже у більщості з вас великий магічний потенціал і якщо ви не використаєте свою магію це може призвести до неприємних наслідків.Тому давайте перейдемо до справи, я буду викликати вас по списку. Для кожної з вас є призначений номер тому запам' ятайте його. Почнемо. N1 Габріела Агрест.

 Вийшла дівчина. Грузинка. Маг землі. Показала як поскакали камінці і закінчила. Нічого особливого.

--N2 Айла Сімор.

Ця дівчина очевидно француженка. Магія повітря. Піднялась над землею метра на три і успішно опустилась. Доволі сильна. 

--N3 Аґнешка Ершавська.

Полячка, показала талант построєння щитів. Не дуже сильна.

 Далі я не слухала, задумалась над тим що мені показати так щоб мене викинули і мені не було погано. Але на думку лише спадала якась маячня. Тому я вирішила показати магію мого співу, бо впринципі - це абсолютно безкорисний талант але, це ж магія. 

Коли прийшла моя черга я вийшла і заспівала пісню тримай Христини Соловій і наче все, спокійно зійшла зі сцени під глузливими поглядами інших учасниць. Не знаю що вони там собі попридумували але я вже думала про те  як буду збирати сумку. А це буде складно бо вони мені натащили якоїсь фігні вперемішку зі звичайними речами.  

 Я настільки задумалась що не помітила як всі дівчата показали свої таланти і уже мали виголошувати результати. Стала прислухатись. 

--Ми поглянули на ваші здібності, я і принц якого ви не могли тут бачити. І прийшли до висновку що залишаться дев'ять дівчат з п' ятнадцяти. Пошу нікого не ображатись і прийняти наше рішеня справедливо. Так ось...-- і він почав називати імена дівчат які повині піти і я з хвилюванням сподівалась на те що опинюсь в їх числі, ага " размєчталась", мене там навіть і близько не було.-- Хотілося б ще виділити п'ятірку найкращих-- й далі патякав той Лерд поки я роздумувала що зробила не так-- на п'ятому місті- Силія Ореж, на четвертому- Айла Сімор, на третьому- Габріело Денвур, на другому- Жева деВіль, і на першому- Христина Аиетист- я ледь з той лавки не звалилась від таких заявочок, всі присутні дивились на мене-- вона показала найвищу майстерність володіння ментальною магією-- я з неї таки звалилась, хотіла правда встали але але післа доповненя вирішила що краще присісти і промахнулась.

--Я дуже вибачаюсь але як це могло статись якщо вона навіть не проявила свою магію.--заперечалась якась блондиночка.

-- Не вибачайтесь ви тут нідочого.-- усміхнувся він-- як я уже казав ваші магічні здібності будуть віксувати магією а це означає що , навіть якщо її не видно ми всеодно будемо знати що вона є-- глузливо відповів він їй- соромно такого не знати- знову дорікнув він їй.

 -- Вибачте-- опустила вона очі і коли сіла кинула на мене вбивчий поглад. 

Мда....фортуна попутала боки і повернулась не в ту сторону. Нас відпустили і я відправилась не в кімнату а на полігон щоб збити свою злість і випустити бушуючий вогонь на волю.