14 розділ Перше Випробування

Я прокинулась о сьомій годині, звичка завжди спішити на пари. Переодяглась у спортивки і вийшла на пробіжку. Поки бігла дивувалась що тут наче літо а у нас зима, але згодом коли добігла до огорожі, вона була дуже далеко, то зрозуміла що це купол робить ць зону теплою а на тій стороні йде сніг. Мені так захотілось вийти, але як тільки я доторкнулась до цьогь купола то відлетіла від нього. Телепортуватись спробувала ще вчора але очевидно що цей купол не випустить мене звідси. А так я би звідси уже давним давно змилась би. Ех.... стало так образливо але я вирішила тримати себе в руках і не давати волю силь, а то не дай Бог, спалю все вщент. 

  Лише через деякий час помітила що за мною слідкують, але не люди а якісь величезні собаки. І коли я вже добігала до цього замку, якщо так можна назвати величезний будинок, то вирішила з ними познайомитись.

--На-на-на-- покликала я їх як звичайних собак. У відповідь почула лише пихате " пфе..".-- Ну добре йдіть сюди розумні тварини-- з сарказмом відповіла їм. І вони вийшли, дві агромезні псіни мені до пояса. Обійшли мене принюхались, напевне порахували пригодною для розмов і привітно погавкали. Ого... 

--А давайте зі мною на тренування, я тут неподалік бачила стадіон з спорт тренажерами. -- що для мене було дуже дино вони першими поперли туди і мені довелось їх доганяти. Наступні пів години я провела дуууже весело( сарказм). Вони ще гірше нашого тренера який ганяв нас як сидорових коз. Ці собаки всюди мене підганяли, і я впевнена якби мали можливість сміятись то ржали би як коні з моїх потугів піднятись на абсолютно рівну стіну на яку вони невідомо як вилетіли. Це знущання.

  Коли це все закінчилось я повернулась до себе в кімнату де застала Лілі. Привела себе в порядок і вирішила дізнатись план на сьогодні.

-- Лілі які на сьогодні плани для мене.

-- У вас.. тебе сьогодні буде перше випробування.-- відповіла вона.

-- Он як а що за випробування?-- я зацікавилась.

--Уявлення не маю, та здається щось зв'язане з фізичною підготовкою.-- задумливо сказала Лілі-- О доречі може поснідаєш я бачила як ти бігала, похвально.

-- О, а ось від сніданка я не відмовлюсь. Куди йти?-- подумки уже пускаючи слинку спитала я.

-- Та я принесу-- відмахнулась вона але я впевнила її провести мене на кухню.

  Там поки їла свою яєшню  з ковбасою подружилась зі всіма працюючими в кухні. Вони постійно бурчали про вимогливих красунь які вимагали казна чого. А взагалі веселі люди. 

  Оскільки впробування повино початись о дев'ятій я вирішила почитати. Навіть не зчулась коли прийшов час іти. За мною забігла Лілі і я пройшла з нею до майданчику для тренувань де вже займалась і побачила дівчат які вже там стояли. Підійшла, стала і стала очікувати що ж буде. Коли прийшла остання дівчина до нас вийшла статна жінка теж спортивно одягнена. Представилась Вікторією а за спиною почула шепітки що це королева. Не очікувано.

-- Сьгодні як ви вже знаєте перше випробування, випробування стійкості. Майбутня королева повина тимати у, навіть найскладнішій ситуації свою стійкість і лице. Тому, ви зараз всі станете на цю перекладину-- вона показала на дошку яка лежала на пеньках і на якій могли розміститись всі. Коли всі поставали вона продовжила-- Щоби не було і що би не сталось ви повині стояти на ній тримаючи обличчя і спину. Перші десять вилетять сьогодні.

 І почався кошмар, до якого впринципі я була звична але всетаки це було дико навіть для мене. Спочатку вона сама особисто взяла відро і стала поливати нас водою з льодом, це я витримала на ура, не раз приймала такі ванни коли жила в старому гуртожитку, але двоє дівчат уже зійшли з перкладини Потім був пісок, я просто закрила очі і думала як я буду це відмивати, на диво на цьому етапі ніхто не виявився слабким. Потім вітер, і небезпечна близкість вогню до наших тушок, тоді вибули ще двоє. А далі почався треш. Ця нехороша дама стала обливати нас водою з цукром на яку позлітались бджоли. Вистояли не всі вилетіло ще троє. І потім, коли від нас відігнали цих полосатих мух, нам за шиворіт позакидали черв'яків. Бєє... фу, фу, фу. Ааа... це було неприємно. У висновку нас покинули не десять дівчат, як планувалось, а п'ятнадцять. Вікторія все нарікала на те що вони слабачки і недостойні. Ух... страшна жінка, прям генерал в юбці. 

  Взагальному це випробування зайнняло три години і зараз була перша. Я довго відмокала у ванній і пообідала о четвертій потім вляглась спати і проспала до вечора у вечері встала повечеряла і попросила Рудого переслати мені по пошті книгу по щитах, читала її до самої ночі а потім лягла в трепетному очікувані завтрішнього дня.