Серце водойм
Космос
- Гаразд, - раптом заговорив ангел. - Слідуйте за мною.
Взявши свій німб і одразу кинувши в напрямку стелі, ангел створив портал, в якому було видно космічну темряву.
- Ого! - Моєму здивуванню не було меж.
- Справді вражає. - Посміхнувся брат.
- Можемо якось туди у відпустку злітати. - запропонував ангел.
- Мені здається, що краще тут відпочивати.
- Не будемо зволікати. Батьки чекають. - я поглянула на ангела, даючи знак, щоб він нас провів.
Ми летіли кріз портал у космічний простір, безліч яскравих комет оточували нас. Та мені не давало спокою одне:
- Чому я зараз не вичерпую всі свої сили через Око Бога?
- Я вже думав ти не помітиш. Ти зараз на стадії гніву. Твій організм збуджений, тому така сила в тобі бурлить. Це досить непогано, що сила активується через емоції, але тобі по трібно вчитись контролювати їх також. - пояснив ангел.
Це здалось мені логічним. Кожен Бог проходив через певні труднощі з контролем своїх сил. Але ж мені ще далеко до богів.
- Мені здається, я відчуваю його. - сказав Сонцедар. - Темнетон...
- Це щось максимально важке й дивне відчуття. Він настільки сильний? - спитала я.
- Щось я починаю шкодувати, що привів вас сюди. - завагався ангел. - От дітлахи, завжди якісь проблеми.
За мить тунель порталу зник, і перед нами постала картина: Як Темнетон чаклує над серцем Моркерії.
Рекомендації книг, Промокоди і Знижки
Підпишись на канал Букнет в Телеграмі і слідкуй за повідомленнями
