Розділ 15. Ніжність, що обернулась лезом

Кароліна

Тимур знову не стримав емоції та накричав на мене. Він виправдовувався тим, що думає про майбутнє, але це не привід лякати мене своєю дикою поведінкою. У мене теж постійно крутяться нав’язливі думки у голові. Проте, я думаю, що доля не може так покарати мене та розлучити з Тимуром. Цей чоловік багато значить для мене, як я нещодавно усвідомила. Він дійсно викликає в мені бурю відчуттів.

Коли він заговорив про повторний інтим, я одразу напружилась. З обережністю відмовила йому, чекаючи агресію. Я була готова до крику та образ у мій бік. Проте, він лагідно віднісся до цього і мені стало бридко від самої себе. Я хотіла сховатись подальше від нього, щоб мені не було так соромно перед ним за свої дурні думки, найкраще укриття був туалет. Там він мене не дістане, якщо звісно не виб’є двері.

У минулих стосунках чоловік дуже тиснув на мене щодо сексуальних утіх. Він постійно хотів мене. Це було просто ненормально. Я могла готувати їжу, він приходить та одразу тягне мене до спальні. Він ніколи не чув моїх відмовив, бо я боялась його. Одного разу, я спробувала сказати йому ні. Він вдарив мене по обличчю, кинув на підлогу та лупцював ногами. Мені нікому було поскаржитись. Цей чоловік був сином найкращої подруги моєї мами, і батьки були лише на його стороні, бо він найкраща кандидатура для мене. Це я недолуга дівчина, яка не в змозі задовольнити свого, на той час, хлопця.

Тоді мені дійсно не хотілося жити. Пам’ятаю, як уночі, після чергового сексу, я стою посеред кухні зі жменею таблеток у руці. Я була готова ковтнути це все за раз та валятись мертвою посеред кімнати, але щось зупинило мене. Підійшовши до смітника, я викинула цю гидоту геть з рук та побігла у ванну під холодний душ. Надіючись, що хоча б це приведе мене назад до розуму. Тепер я розумію, що зробила б найстрашнішу дурість, якби ковтнула ці чортові таблетки. Життя настільки прекрасне, що потрібно жити кожен день як останній. Я дякую Богу, що він допоміг мені втекти від цього тирана.

Закрившись у туалеті, я сперлась на раковину та заплакала. За дверима чула Тимура, який старався зрозуміти мою поведінку, але я не в силі розказувати йому найстрашніші часи свого життя. Я хотіла побути на самоті з собою. Це як рана, що не до кінця зажила та при найменшому ударі знову починає кровоточити.

Вмивши почервоніле від сліз лице, я наважилась вийти. На першому поверсі нікого не було, дійшовши до вітальні, я почула голос Тимура. Він говорив з кимось телефоном, але я не могла розібрати слів. Я відчинила двері на задній двір, та босими ногами ступила на холодну траву, яка лоскотала ступні. Глибоко вдихнула свіже повітря та закрила очі. Сьогодні була чудова погода, сонце яскраво світило високо в небі та співали пташки. Я відчула себе знову живою.

Скрипнули двері позаду, я різко розплющила очі та повернулась на звук. Тимур стояв, холодно дивлячись на мене, у його руках досі був телефон. Його наче підмінили. Я одразу відчула, що після цієї розмови він став іншим. Що ж це за розмова така була? Він наче розлючений, але і байдужий. Ніби всі емоції стерли з його лиця.

— З ким ти розмовляв? — тихо спитала я, очікуючи відповіді.

— Неважливо, — відрізав він та став поруч, дивлячись кудись вдалечінь.

— Зрозуміло.

Наступив неприємний момент цілковитої тиші. Ніхто з нас не рухався і не говорив. Я лише чула його переривчасте дихання.

— Завтра ти їдеш додому, — черство промовив він, навіть не глянувши на мене.

У мене ледь не відвисла щелепа.

— Наша угода з твоїм батьком доходить кінця. Завтра я отримаю гроші, а ти повернешся у свій дім.

— І ти так просто про це кажеш? — мій голос зрадницьки здригнувся.

— Тебе наречений чекає та батьки.

— Та до чорта їх всіх, — я перейшла на крик. — Ти не можеш просто так кинути мене.

— Нас нічого не зв’язує. Ти повернешся і ми більше ніколи не побачимось.

— То ти просто грався зі мною, так? — я вдарила його в плече. — Я для тебе була черговою лялькою для розваг.

Я не контролювала себе, стиснула руки у кулаки та почала що сили вдаряти його по плечі, а згодом і по грудях.

— Я ненавиджу тебе. Ненавиджу! — кричала настільки голосно, наскільки могла.

Мою душу несамовитий роздирало всередині. Він просто використав мене. Я така дурочка, наївна дурепа. Звісно, він же казав спочатку, що йому потрібні лише гроші мого батька. А я думала, що у нас якісь почуття. Та до чорта всіх. Він просто зламав мене, розтоптав мою гідність. Використав і викинув як непотріб. Всі чоловіки однакові, вони всі негідники.

— Перестань, — він струснув мене за плечі, але я досі продовжувала смикатись. — Я не зрозуміло висловився? Заспокоїлась.

Він схопив мене за обидві руки та завів назад. У його очах тепер читалася суцільна злість.

— Що з тобою сталось? Ти за одну телефонну розмову так змінився, — загарчала я. — Де ці всі красномовні слова? “Ти не одна з них”. Де це?

— На все свої причини, — спокійно відповів він.

— І ти готовий перекреслити все й забути про мене?

Не плач. Тільки не плач.

— А що ти скажеш своєму нареченому, коли він дізнається, що ти переспала зі мною?