Темна постать стояла за старим парканом, уважно дивлячись на сарай.
Це був Михайло Ткач.
Його холодні очі спостерігали за кожним рухом героїв.
— Цікаво… — тихо прошепотів він.
Михайло давно підозрював, що Максим і його друзі щось приховують. Їхні часті походи до лісу не могли залишитися непоміченими.
Коли двері сараю відчинилися і герої почали виходити, він швидко відійшов у тінь.
— Вони щось знайшли, — тихо сказав він сам до себе.
Його усмішка була холодною.
— І дуже скоро я дізнаюся що саме.
Михайло повільно зник у темряві вечора, вже обдумуючи план.
Сторінка-54