Нова підказка

Герої тихо йшли стежкою між густих дерев, тримаючи коробку з документами. Ліс поступово ставав темнішим, але кожен крок наближав їх до нової точки на карті.

— Зупинимось тут на хвилину, — запропонував Василь, зупиняючи групу біля старого поваленого дерева. — Потрібно оглянути документи ще раз.

Максим обережно відкрив коробку. Папери були старі та крихкі, але на одній із сторінок він помітив додаткові позначки, яких раніше не було на карті.

— Дивіться, — сказав він, вказуючи на невелику позначку між двома річками. — Тут може бути ще одна схованка.

Анна нахилилася ближче:

— Це означає, що їхні маршрути були складнішими, ніж ми думали. І хтось дуже хотів приховати цю інформацію.

Діана подивилася на Максима:

— Ми повинні знайти це місце. Можливо, там є щось ще важливіше.

Раптом Вадим помітив рух серед дерев: тиха тінь промайнула між кущами, ніби хто спостерігав за ними.

— Хтось за нами стежить, — прошепотів Вадим, притискаючи руку до пістолета, що висів на поясі.

Максим напружено озирнувся, але серед дерев було тихо. Лише вітер шепотів у кронах.

— Можливо, це просто звір, — спробував заспокоїти групу Василь, — але будьте готові.

Діана стиснула руку Анни, відчуваючи прилив напруги.

— Нам потрібно рухатися обережно, — тихо сказала вона. — Не робіть різких рухів, не показуйте, що помітили тінь.

Максим нахилився над картою і вказав на шлях:

— Якщо ми підемо цим узліссям, можемо обійти будь-які пастки і добратися до позначки між річками.

Герої повільно просувалися вперед, крок за кроком, ліс навколо здавався живим: шурхіт листя, тріск гілок і тихий шелест трави створювали відчуття, що за ними уважно спостерігають.

Раптом Анна зупинилася і підняла палець:

— Там! — прошепотіла вона. — Біля того старого дуба… хтось стоїть у тіні.

Максим приглянувся, і його серце здригнуло: за деревом з’явився силует людини, яка швидко зникла між гілками.

— Вони не хочуть, щоб ми знайшли цю схованку, — тихо промовив Василь. — Тепер потрібно бути максимально обережними.

Максим затулив коробку документів під плащ і кивнув друзям:

— Йдемо далі. Ми повинні дізнатися, що ховається на “головному місці”.

Група тихо рушила стежкою, готова до будь-яких випробувань. У повітрі відчувалася напруга, а ліс ніби шепотів: таємниці старих документів вже наближають героїв до подій, які незабаром змінять увесь світ.

                                    Сторінка-49