Ліс став ще тихішим. Сонце пробивалося крізь крони дерев, створюючи довгі тіні.
Максим уважно вивчав карту.
— Ця лінія веде нас прямо до головного місця, — сказав він.
Вадим озирнувся.
— Але якщо той незнайомець дійсно слідкує, нам потрібно бути обережними.
Василь кивнув.
— І пам’ятайте: у лісі кожен звук може видати нас.
Діана злегка похитнулася.
— Я сподіваюся, що ми зможемо дійти без проблем.
Максим стиснув документи.
— Проблеми вже почалися… — тихо промовив він.
Всі троє рушили далі, кожен крок зважуючи і прислухаючись до лісу.
І хоча в повітрі панувала тиша, вона була обманливою. Небезпека вже наближалася, але герої ще не знали, наскільки серйозною вона буде.
Сторінка-41