3 сторінка першої частини

Наступного ранку містечко прокинулося під тремтінням новин, що швидко розліталися від хати до хати. Люди говорили про політичні суперечки, про солдатів, яких готували до служби, про туманні відомості про наближення війни. Максим прислухався до розмов дорослих, відчуваючи, як у грудях з’являється легке хвилювання.

В школі він помітив, що не всі діти були такими безтурботними, як раніше. Хтось нервував через нові правила, хтось – через чутки про майбутні служби, а хтось і зовсім замовк у куточку, зосереджено малюючи щось у зошиті.

Діана підійшла до нього під час перерви, тримаючи в руках книжку. “Ти теж відчуваєш, що щось змінюється?” – тихо спитала вона.

Максим кивнув. “Так. Світ стає більшим, але й страшнішим. Немов за нашими вулицями вже насувається буря, і ми її ще не бачимо.”

Вони сіли на лавку біля старого дуба і дивилися, як сонячні промені пробиваються крізь густе листя. Максим думав про ліс учорашнього вечора, про пригоди, які здавалися такими простими, і про те, що скоро легковажні ігри поступляться місцем серйозним виборам.

“Ми маємо бути готові, – промовила Діана. – Не лише до того, що станеться, а й до того, ким ми станемо, коли все зміниться.”

Ці слова відлунювали в серці Максима. Він ще не знав, наскільки великі випробування готував йому світ, але вже відчував: поруч з Діаною він зможе витримати будь-яку бурю.

                                Сторінка-3