Серце в Бурі

2 сторінка першої частини

Вечірнє сонце поступово ховалося за горизонтом, і довгі тіні дерев повільно повзли вулицями містечка. Максим зупинився на краю лісу, де доріжки злилися в одну темну стежку. Йому хотілося дослідити кожен куточок, але відчуття тривоги, яке він іноді відчував без причини, шепотіло про обережність.

У той момент до нього підійшла Діана. Її волосся на вітрі вигравало червоними променями заходу, а очі, повні цікавості і рішучості, миттєво заспокоювали серце Максима.

“Ти знову збираєшся тікати у ліс сам?” – спитала вона, намагаючись приховати посмішку.

Максим лише знизав плечима: “Хочу подивитися, що там за пагорбом. Можливо, знайду щось цікаве.”

Діана ступила поруч і взяла його за руку. “Тоді йдемо разом. Але обіцяй – якщо щось станеться, ми повернемося одразу.”

Вони йшли стежкою, що вигиналася між деревами, і світ навколо наче оживав: шелест листя, дзюрчання струмка, запах свіжої землі після дощу. Максим відчував легкий страх, але поруч із Діаною він здавався менш страшним. Тут, серед тиші лісу, зароджувалося їхнє перше справжнє розуміння один одного – дружба, яка колись переросте у щось глибше.

А за горизонтом, серед золотавих променів сонця, поволі насувалася тінь того світу, який ще не з’явився у їхньому житті, але вже готував випробування для кожного.

                                Сторінка-2




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше