Розділ 8: Під Шармом Аналізу

Максим поїхав до готелю, але не зміг працювати. Зображення обличчя Аліни, що спалахнуло у світлі лампи, коли їхні руки торкнулися, не виходило з голови. Він був звиклий до контролю, але почуття, яке пронизувало його, було абсолютно неконтрольованим.

— Це просто ефект замкнутого простору, — пробурчав він собі під ніс, намагаючись зосередитися на бізнес-звітах.

Але він знав, що це неправда. Це була Аліна. Її принциповість, її трагедія, її пристрасть до своєї справи — усе це було магнітом для його цинічної душі.

Він вирішив, що якщо він не може контролювати свої почуття, то повинен принаймні контролювати ситуацію. Він мав дізнатися про неї все.

Максим увімкнув комп'ютер і зателефонував своєму особистому помічнику у Києві, Віктору.

— Вікторе, мені потрібна інформація. Дуже конфіденційна, — його голос став діловим, відкидаючи вчорашню м'якість.

— Слухаю, Максиме Петровичу.

— Знайди мені все, що стосується реставраторки на ім'я Аліна, яка працює у Вишневському історичному музеї. Усе, що ти можеш знайти. Особливо фінансові справи, — наказав він.

— Фінансові? Але ж ви вже оплатили її роботу...

— Просто роби, що я кажу, — обірвав його Максим. — І ще: зв'яжися з будівельною бригадою, що працює на даху музею. Переконайтеся, що вони використовують найкращі матеріали і закінчать все до кінця тижня. Подвійний гонорар за швидкість і повну секретність.

— Зрозумів. Буде зроблено, — Віктор відчув, що тут щось більше, ніж просто розбита ваза.

Наступні два дні Максим продовжував грати роль мовчазного учня в майстерні, ретельно сортуючи уламки. Він і Аліна уникали згадки про вечірню зміну, але напруга між ними висіла у повітрі.

У четвер увечері Віктор надіслав Максиму зашифрований звіт.

Максим відкрив його у готелі, і прочитане змусило його нахмуритися. Звіт підтвердив трагедію з нареченим Аліни, Володимиром. Але був ще один, новий факт.

Кілька місяців тому Аліна продала невелику частину сімейної землі, яка належала їй і мала для неї сентиментальну цінність. Причина: термінове лікування матері. Виявилося, що її мати, яка проживала у сусідньому селі, мала проблеми із серцем і потребувала дорогої реабілітації, яку місцева лікарня не могла забезпечити.

Аліна нікому не сказала про це. Вона продала пам'ять, щоб врятувати життя. Її відчайдушна відданість роботі була не лише втечею від болю, але й спробою заробити більше, щоб покрити витрати.

Максим відчув глибоке почуття поваги, змішане з бажанням захистити її. Він не міг цього залишити. Він був мільйонером, вона боролася за кожну копійку.

— Вона горда. Вона не візьме грошей напряму, — прошепотів він. — Треба діяти інакше.

Він знову набрав Віктора.

— Вікторе, знайди приватну клініку для серцевої реабілітації. Найкращу. І організуй повний, анонімний курс для однієї пацієнтки. Усі витрати на реабілітацію і трансфер я беру на себе.

— А ім'я пацієнтки?

— Я сам його повідомлю. І запам'ятай: повна анонімність. Ніхто не повинен знати про донора.

— Це дуже нетипово, Максиме Петровичу...

— Просто роби, що я кажу. Це — пріоритет номер один.